Але що ми знаємо про жінок у ті часи, особливо про вагітних жінок вікінгів? Нове революційне дослідження від експертів з Університету Ноттінгема та Університету Лестера вперше проливає світло на цю таємничу сторінку історії, перевертаючи уявлення про роль жінок та долю немовлят у суворому світі вікінгів.
Забудьте про традиційні уявлення про вагітних жінок як пасивних домогосподарок. Дослідження «Політика утроби: вагітне тіло та археологія відсутнього», опубліковане в Кембриджському археологічному журналі, виявило несподівані факти. Доктор Маріанна Хем Еріксен та доктор Кетрін Марі Оллі, провідні спеціалісти з епохи вікінгів, дослідили давньоскандинавські джерела та археологічні знахідки.
Особливо вражає срібна статуетка, що зображує вагітну жінку у військовому шоломі, яка обіймає свій виступаючий живіт. Це не поодинокий випадок! У давніх сагах також зустрічаються історії про вагітних жінок, які беруть участь у битвах. Наприклад, Фрейдіс, вагітна жінка, яка, незважаючи на свій стан, взяла меч і налякала нападників, б'ючи ним по грудях.
«Хоча ми обережно ставимося до спрощених наративів про вагітних жінок-воїнів, ми повинні визнати, що принаймні в мистецтві та історіях поширювалися ідеї про вагітних жінок з бойовим спорядженням», - зазначає Доктор Оллі.
Це відкриття кидає виклик традиційним гендерним ролям і показує, що ідеї про жінок-воїнів могли бути не просто міфом, а відображенням певних уявлень суспільства вікінгів.
Доктор Кетрін Оллі, яка вивчала давньоскандинавські тексти, розповіла про цікаві терміни, які використовувалися для позначення вагітності. Серед них – «повний живіт», «нелегкий» та «жінка, що йде не на самоті». Ці вирази дають уявлення про те, як люди епохи вікінгів концептуалізували цей стан.
Ще більш вражаючим є той факт, що плід ще в утробі матері міг бути призначений для помсти за батька, будучи вписаним у складну соціальну та політичну динаміку ворожнеч і насильства. Це свідчить про те, що дитина вважалася частиною роду та його соціальних зобов'язань ще до народження.
Незважаючи на важливість продовження роду, дослідження виявило шокуючий факт: згадки про вагітність та немовлят дивним чином відсутні у більшості археологічних свідчень епохи вікінгів. Серед тисяч поховань лише кілька можливих поховань матері та дитини. Це при тому, що рівень акушерської смертності тоді був дуже високим.
Куди ж зникали немовлята? Дослідження показує, що матерів і немовлят зазвичай не ховали разом, а немовлята загалом недостатньо представлені в поховальних записах.
Деякі знахідки вказують на те, що немовлята могли бути поховані в інших місцях, наприклад, у житлових будинках. Але в багатьох випадках доля новонароджених залишається невідомою.
Це показує, що народження в епоху вікінгів було не просто природним процесом, а складним соціальним і навіть правовим питанням, що часто ставило жінок і немовлят у вразливе становище.
Читай також: