Це сенсаційне відкриття базується на аналізі ДНК скелетів, яким близько 4500 років. Дослідження, опубліковане 4 червня в престижному журналі Nature, проливає світло на надзвичайно рідкісну соціальну організацію, що існувала у східному Китаї. Про це повідомляє Live Science.
Джерелом дивовижних відкриттів стала археологічна ділянка Фуцзя, розташована у східному Китаї. Дослідники знайшли там два давні цвинтарі, розділені лише сотнею метрів. На цих цвинтарях було розкопано понад 500 поховань, датованих періодом між 2750 та 2500 роками до нашої ери. Міжнародна команда вчених провела детальний аналіз ДНК 60 скелетів з цих поховань: 14 з північного цвинтаря та 46 з південного.
Результати генетичного аналізу приголомшили. Усі 14 осіб з північного кладовища мали однаковий тип мітохондріальної ДНК (мтДНК), яка, як відомо, передається виключно від матері до дитини. Це прямий доказ того, що всі ці люди належали до однієї материнської лінії.
Ще цікавіше виявилося на південному цвинтарі: 44 з 46 протестованих людей мали іншу, але спільну лінію мтДНК. При цьому аналіз Y-хромосом чоловічих скелетів показав високий ступінь різноманітності. Це означає, що чоловіки походили з різних родів, тоді як жінки були спорідненими.
Як зазначають дослідники, «інтегруючи аналізи мтДНК та Y-хромосоми, ми надаємо докази того, що більшість осіб у Фуцзя, незалежно від їхньої статі, були поховані відповідно до їхньої материнської лінії». Особливо значущим є той факт, що навіть підлітків та дорослих чоловіків ховали виключно у їхніх материнських кланах, що, за словами вчених, «відповідає загальним нормам матрилінійного суспільства».
Подібні відкриття стародавніх суспільств, організованих за материнською лінією, є надзвичайною рідкістю. Досі лише три інші дослідження, що використовували ДНК-аналіз, ідентифікували матрилінійні спільноти: у каньйоні Чако (Нью-Мексико), серед кельтських еліт на півдні Німеччини та у дуротригів в Британії залізної доби. Цікаво, що подібні практики спостерігаються і в деяких сучасних матрилінійних суспільствах Південно-Східної Азії.
Глибший аналіз виявив високий рівень «кровного споріднення» – шлюбу з кровним родичем – що тривав протягом 10 поколінь. Хоча більшість, ймовірно, одружувалися з троюрідними братами чи сестрами, четверо осіб мали ознаки шлюбу з двоюрідними братами чи ближчими родичами. Дослідники пояснюють, що така кровна спорідненість, хоч і не є бажаною, неминуче виникає в малих, замкнутих суспільствах.
Ця «унікальна соціальна організація» раніше не зустрічалася у східноазіатських популяціях кам'яної доби.
Читай також: