Захисник з позивним «Торк» розповів, як дивом вижив під бомбардуваннями на Азовсталі та як проходив обмін полоненими

Ексклюзивні історії про незламних українських бійців…

Спортивний проєкт групи 1+1 media – «Профутбол Digital» – продовжує розповідати про українських захисників, які щоденно наближають нашу країну до Перемоги. Герой нового випуску – «Торк», ультрас «Маріуполя» та боєць полку «Азов».

«Торк» розповів про те, як пройшов пекло оточеного Маріуполя, пораненим прорвався на «Азовсталь», дивом вижив під бомбардуваннями на заводі та проходив обмін полоненими.

«Після першого авіаудару я почав повзти далі. Розмістився між стіною та бетонним блоком. Сил вже не було... Прилетіла ще одна ракета, яка влучила перед парканом, а на спину посипалися вторинні матеріали. Згодом побачив двох нацгвардійців, які з вигуками «Ми тобі допоможемо!» бігли мені на зустріч… Проліз трохи вперед. Очікував на хлопців і дивився на годинник. Через 5,10,20 хв їх не було.. Лежав, замерзав і розумів, що кінець вже незабаром. Проте бігли вони вже втрьох. Поклали мене на саморобні носилки та маленькими перебіжками, під час роботи міномета, переносили мене від одного укриття до іншого», – розповів «Торк».

Окрім того, боєць розповів про роботу операційної «Азовсталі», лікарів, які безперебійно надавали медичну допомогу пораненим і йому в тому числі, та пригадав, як росіяни обстрілювали бункер з пораненими й не давали дістатися до їжі.

«російські війська розбомбили бункер, куди ніхто не міг добратися. До того ж добиратися туди потрібно було просто неба. Навіть під час режиму припинення вогню все одно на хлопців летіли ВОГи з АГС», – зазначив під час інтерв’ю ультрас «Маріуполя» та боєць полку «Азов».

Про те, як захисники, які назавжди вписали свої імена в новітню історію України, відреагували на рішення командування виходити із «Азовсталі», які розмови точилися між бійцями на заводі та як російські військові намагалися залякувати їх у полоні – дивіться у повному випуску

Автор матеріалу – Роман Куплевацький

Дивися також:

Головним інструментом Кремля для здійснення відверто терористичних актів за кордоном стала надсекретна військова частина ГРУ № 29155 під командуванням генерала Авер’янова.
Сучасні медичні технології стають у пригоді не лише для порятунку людських життів, але й для розкриття глибоких історичних таємниць. 
Опинившись у вимушеній еміграції, син гетьмана Пилипа Орлика, Григорій, не опустив руки. Навпаки, він блискуче масштабував досвід козацької розвідки на всю Європу. 
У середині 20 століття звичайний сільський інвентар несподівано перетворився на стратегічний інструмент боротьби за незалежність. 
Сьогодні робота українських спецслужб вийшла далеко за межі класичного стримування ворога на лінії фронту. 
25092026
Людське око бачить лише крихітну частину електромагнітного спектра. Інфрачервоне випромінювання, яке залишається за межами нашого зору, ми не помічаємо навіть у повній темряві...