Володимир Чеснаков: "Ми вирішили, що будемо командою до кінця "

Програма Профутбол на 2+2 завітала до Ворскли, щоб на власні очі побачити, які настрої панують у команді та що її гравці думають про успіхи та поразки у цьому сезоні.

Перемоги на початку Чемпіонату України 2016/17 (у тому числі й над столичним Динамо у шостому турі) – з одного боку. З іншого – вихід з єврокубків, втрачене місце у верхній шістці та минулий матч 13 туру проти Олександрії, який для команди Василя Сачка завершився унічию з рахунком 2:2.

"Звичайно, дуже важко було ці чотири гри, особливо, коли Зірці програли. Стан команди, ситуації навколо клубу - дуже все негативно впливало на нас, – коментує ситуацію Младен Бартулович, півзахисник Ворскли. – У останніх іграх ми намагалися грати на оборону, тому що результат починав тиснути на нас".

Саме через таку передбачуваність полтавська команда отримала критику за відсутність тактичної різноманітності. Хавбек ворсклян пояснює: "Нам хотілося більше грати на позиційних атаках, тому що багато команд з нами закриваються. А позиційні атаки у нас не виходять. Це проблема всіх українських команд. Всі над цим працюють, але все одно грають на швидких атаках".

Наразі деякі експерти та вболівальники пояснюють невдачі підопічних Василя Сачка фінансовими труднощами, проте схожа ситуація наявна у багатьох українських командах.

"Ми вирішили, що ми будемо командою до кінця і не будемо зважати на те, що у нас там якісь є проблеми фінансового плану в клубі. Ми вирішили, що всі ці розмови припиняємо і будемо займатися тим, що вміємо", – ділиться Володимир Чеснаков, капітан команди.

Які плани та думки мають футболісти Ворскли - у програмі Профутбол на 2+2.

Скарби минулого часто мовчать на полицях музеїв, але іноді вони здатні заговорити у прямому сенсі цього слова. 
Він здійснив революцію в авіабудуванні, а радянська влада десятиліттями витирала його ім’я з історії. Попри це, він вперто називав себе росіянином, хоча був українцем.   
Історія Афону оповита особливою тишею, яка зберігає спогади про перших ченців…
Українська хата ніколи не була просто спорудою з дерева та глини. Для наших предків це був справжній храм, де кожен куток мав своє сакральне значення, а звичайні побутові речі наділялися магічною силою. 
16 липня 1945 року о 5:29 ранку в пустелі Нью-Мексико офіційно скінчилася епоха старої війни і почалося щось значно страшніше. У Хорнада-дель-Муерто успішно випробували «Трініті», першу в історії людства плутонієву бомбу.
Фінський режисер Петрі Лу Кайнен одного дня зрозумів, що власні речі починають його душити.