«Винирнула» з води: рідкісна церква XVI століття з’явилася на поверхні річки у Мексиці

Аби побачити храм люди підпливали до нього човнами…

Домініканський храм Кечула XVI століття, розташований у штаті Чьяпас, більшою своєю частиною був занурений у водосховище на півдні Мексики, проте через посуху нещодавно буквально «винирнув» з води, пише euronews. Раніше, щоб відвідати римсько-католицьку споруду, туристам доводилося підпливати до неї на човнах. Однак зараз відвідувачі приїжджають до її дверей на автомобілях і мотоциклах.

«Дуже красиво і вражаюче бачити, що маленька церква все ще існує через стільки років», — каже Хосе Едуардо Зеа, який відвідав храм на своєму мотоциклі з другом.

Це третя спека в Мексиці за рік, і експерти попереджають, що вона може тривати ще. На півдні та на півночі країни зафіксовано температури, що перевищують 40 градусів за Цельсієм. Навіть у Мехіко, де клімат м'якший, температура минулого тижня досягла 35 градусів. Хвиля спеки вже спричинила вісім смертей, а постраждали від неї мільйони.

Посуха в Мексиці є руйнівною не лише для пам’яток архітектури, а й для вуличних торговців їжею, товари яких швидко псуються, та для місцевих рибалок, які, наприклад, займаються вирощуванням тиляпії.

«Приблизно п’ять місяців тому вода почала сильно спадати, виходячи за межі нормального рівня, — каже рибалка Дарінель Гутьєррес – Як я маю утримувати сім'ю? Зараз у мене нічого немає».

«Коли йде дощ, навіть пагорби руйнуються, але зараз нічого немає», — додає Дагоберто Гомес, який також займається вирощуванням тілапії.

Читайте також:

Фото: euronews

В султанських палацах функції охорони та нагляду за жіночою частиною двору виконували євнухи. Проте один диктатор з 20 століття перетворив власний гарем на смертоносний загін охорони.
Традиційна шкільна програма міцно закріпила у нашій свідомості образ Володимира Святославича як мудрого державного діяча, святого та хрестителя Київської Русі. 
06092026
Кисень здається невіддільною частиною складного життя...
У масовій культурі міцно вкорінився стереотип про те, що кожен заможний чоловік на Близькому Сході обов'язково утримує розкішний гарем.
Традиція династичних шлюбів, яка століттями панувала в палацах османських султанів, залишила свій відбиток на сучасному турецькому суспільстві.