Нові генетичні дослідження показали: значна частина сучасного населення планети має спадковий зв’язок із давньою культурою, що існувала на території сучасної України близько п’яти тисяч років тому.
Йдеться про спільноту, яку археологи називають Ямна культура — народ степів, що залишив по собі кургани, сліди кочового життя і, як виявилося, потужний генетичний спадок.
Про результати масштабних досліджень написало авторитетне видання The Wall Street Journal. Учені проаналізували зразки стародавньої ДНК, зокрема матеріали, знайдені поблизу села Михайлівка на Херсонщині. Саме там були виявлені генетичні маркери, які дозволили простежити масштабну хвилю розселення людей із причорноморських степів.
Представники Ямної культури жили приблизно у 3300–2600 роках до нашої ери. Вони кочували зі стадами, використовували вози, ймовірно, одними з перших активно приручили коня для пересування на великі відстані. Але найцікавіше стало зрозуміло значно пізніше: їхні нащадки розселилися по величезній території — від Центральної Європи до Південної Азії.
Генетичний аналіз показав, що близько половини сучасного населення планети має у своєму ДНК спадок, пов’язаний із цією культурою. Йдеться насамперед про народи Європи, частину жителів Південної та Центральної Азії. Такий масштаб пояснюється масовими міграціями, які відбувалися хвилями протягом кількох століть.
Разом із людьми поширювалися й мови. Саме степові спільноти, пов’язані з Ямною культурою, вважаються ключовими носіями праіндоєвропейської мовної традиції. З неї згодом сформувалися сотні мов — від романських і германських до слов’янських та індоіранських. Загалом ідеться про понад 400 сучасних мов, які мають спільний глибинний корінь.
Лінгвісти та археологи роками намагалися реконструювати мову цієї давньої спільноти. Завдяки зіставленню споріднених слів у різних індоєвропейських мовах вдалося частково відтворити лексику, що стосувалася родини, тваринництва, природи, побуту. Тепер генетика додала до цієї картини вагомі докази: мовна гіпотеза отримала біологічне підтвердження.
Дослідження давньої ДНК відкривають новий погляд на історію людства. Українські степи постають простором, звідки розпочалися масштабні міграції, що вплинули на мільйони людей у різних частинах континенту.
Історія, яку довгий час відновлювали за уламками кераміки й курганами, тепер підтверджується на рівні генетичного коду. У молекулах ДНК сучасних людей зберігається пам’ять про подорожі, які почалися п’ять тисяч років тому в причорноморських степах. І ця пам’ять поєднує набагато більше людей, ніж здається на перший погляд.
Читай також:
- «Це був найбільш ганебний прояв польської політики»: як знищувалися українські храми на Волині у 1938 році?
- «Зникають кораблі, літаки і навіть цілі села»: чи справді «четвертий вимір» поглинає наш світ?
- Перетворив взуття на інструмент влади: чому 3300-річні сандалі Тутанхамона викликають суперечки й сьогодні?