Величезний «шрам» на Марсі: що показало нове зображення Червоної планети?

Протяжність приблизно 600 кілометрів…

Нове зображення, зроблене зі супутника, що обертається навколо Марса, показало вражаючий каньйон у безпрецедентних деталях. Відомий як Аганіппе Фосса, вузлуватий яр, схожий на шрам, був вперше помічений астрономами майже століття тому. Зараз його вперше можна побачити зблизька, пише видання iflscience.

Протяжність приблизно 600 кілометрів від кінця до кінця. Яр Аганіппе є колосальним прикладом грабена. Так називають канавоподібні жолобки з крутими стінами з обох боків. Для порівняння, Гранд-Каньйон у США має довжину 446 кілометрів. Найпротяжніший каньйон нашої планети, під льодовиковим покривом Гренландії, довший за марсіанський розлом. Його довжина становить близько 750 кілометрів.

Нове зображення було зроблено Європейським космічним агентством (ESA) Mars Express. Супутник обертається навколо Червоної планети з 2003 року. На знімку видно вигнуту, поламану ущелину, що тягнеться через регіон Фарсіда. Тут знаходяться одні з найбільших вулканів на Марсі.

Найближчий із них до яру Аганіппе – Arsia Mons. Його висота близько дев’яти кілометрів. Далі на північ лежить гора Олімп, найвищий вулкан у Сонячній системі. Його висота близько 25 кілометрів.

За даними ESA, наразі незрозуміло, як утворився яр Аганіппе. Можливо, він був створений, коли магма з-під Arsia Mons піднімалася, спричиняючи розтягнення та тріщини поверхні Марса мільйони років тому.

Читай також:

Фото: ESA/DLR/FU Berlin

Античне місто Помпеї було символом римського добробуту та архітектурної досконалості. Розташування біля підніжжя мальовничої гори, воно процвітало, поки в 79 році нашої ери не стало невідворотне. 
28062026
29 червня 1900 року в Стокгольмі офіційно заснували Нобелівський фонд. Сьогодні однойменна премія є найпрестижнішою нагородою планети, імена лауреатів потрапляють в історію, а церемонії транслюють провідні медіа.
28062026
Ще недавно бездротова передача енергії асоціювалася з фантастичними романами та сміливими експериментами…
Сучасне людство навчилося не лише захищатися від стихійних лих, а й приборкувати сили природи, диктуючи їй власні правила гри.