Величезний «шрам» на Марсі: що показало нове зображення Червоної планети?

Протяжність приблизно 600 кілометрів…

Нове зображення, зроблене зі супутника, що обертається навколо Марса, показало вражаючий каньйон у безпрецедентних деталях. Відомий як Аганіппе Фосса, вузлуватий яр, схожий на шрам, був вперше помічений астрономами майже століття тому. Зараз його вперше можна побачити зблизька, пише видання iflscience.

Протяжність приблизно 600 кілометрів від кінця до кінця. Яр Аганіппе є колосальним прикладом грабена. Так називають канавоподібні жолобки з крутими стінами з обох боків. Для порівняння, Гранд-Каньйон у США має довжину 446 кілометрів. Найпротяжніший каньйон нашої планети, під льодовиковим покривом Гренландії, довший за марсіанський розлом. Його довжина становить близько 750 кілометрів.

Нове зображення було зроблено Європейським космічним агентством (ESA) Mars Express. Супутник обертається навколо Червоної планети з 2003 року. На знімку видно вигнуту, поламану ущелину, що тягнеться через регіон Фарсіда. Тут знаходяться одні з найбільших вулканів на Марсі.

Найближчий із них до яру Аганіппе – Arsia Mons. Його висота близько дев’яти кілометрів. Далі на північ лежить гора Олімп, найвищий вулкан у Сонячній системі. Його висота близько 25 кілометрів.

За даними ESA, наразі незрозуміло, як утворився яр Аганіппе. Можливо, він був створений, коли магма з-під Arsia Mons піднімалася, спричиняючи розтягнення та тріщини поверхні Марса мільйони років тому.

Читай також:

Фото: ESA/DLR/FU Berlin

Скарби минулого часто мовчать на полицях музеїв, але іноді вони здатні заговорити у прямому сенсі цього слова. 
Він здійснив революцію в авіабудуванні, а радянська влада десятиліттями витирала його ім’я з історії. Попри це, він вперто називав себе росіянином, хоча був українцем.   
Історія Афону оповита особливою тишею, яка зберігає спогади про перших ченців…
Українська хата ніколи не була просто спорудою з дерева та глини. Для наших предків це був справжній храм, де кожен куток мав своє сакральне значення, а звичайні побутові речі наділялися магічною силою. 
16 липня 1945 року о 5:29 ранку в пустелі Нью-Мексико офіційно скінчилася епоха старої війни і почалося щось значно страшніше. У Хорнада-дель-Муерто успішно випробували «Трініті», першу в історії людства плутонієву бомбу.
Фінський режисер Петрі Лу Кайнен одного дня зрозумів, що власні речі починають його душити.