«В Україні їм страшніше, ніж у Чечні»: воїни ССО про те, як поводять себе окупанти

Солдати, які стоять на захисті України – справжні герої та героїні…

Воїни ССО України з позивними «Дощ» та «Артист», які воюють на південному напрямку, розповіли про те, як працюють на фронті, з якими труднощами стикаються і що мотивує українських вояків у боротьбі з російськими окупантами.

«На даний час основні зусилля нашої розвідки зосереджені на виявленні ворожої артилерії. І коли відпрацює наша артилерія, то розвідка також виходить і дивиться, фіксує результати роботи. Також, перебуваючи на певній точці, корегуємо артилеристів. Фізично це не важко, але треба звикнути психологічно. Але, це як вилізти на високе дерево: спочатку страшно, потім дивишся з висоти пару хвилин і вже звикаєш. Так само і тут. Напруження у нашій справі викликає намагання за всім вслідкувати. Наприклад, під час виходу намагаєшся розгледіти розтяжку, але ж закопану міну ти не побачиш. Навіть, якщо її встановили в зеленці нещодавно, то трава на цьому місці встає за пару днів. Коли переходимо водні перешкоди є ризик натрапити на пастки у комиші», - каже захисник «Дощ»

А за словами «Артиста», що важливий психологічний момент – це налаштуватися перед виходом. Коли люди вже вийшли на задачу, то там все працює як годинник:

«Все залежить від того, наскільки злагоджена команда. Наприклад, якщо натрапили на мінне поле – треба зрозуміти, що саме на ньому знаходиться, в якій кількості. І тут злагоджена група зовсім по іншому зосереджується виходячи з умов, у які потрапила».

Бійці в один голос говорять, що противник недооцінив нашу армію і народ від самого початку вторгнення.

«Вони пішли на Київ і обгадилися. – каже «Дощ» - В Україні їм стало страшніше, аніж у Чечні. По одній машині, яка пересувається полем, вони готові випустити три касети «Градів», неважливо чи це цивільні тікають чи бойова група заходить чи виходить з району виконання завдань. Адже, вони дуже бояться».

«Артист» додає, що для росіян головна причина боятися– це розуміння того, що вони на чужій землі. Друга причина – це мотивація:

«У нас вона кардинально відрізняється. Ми захищаємо свою землю, а вони прийшли як загарбники. І те, що розповідає їм їхня пропаганда, суттєво відрізняється від того, що вони бачать в Україні, коли навіть не ми, а мирне населення зустрічає їх не квітами, а «бандерівськими смузі». І для росіян це велика психологічна травма. У цій агонії їхні методи виходять за межі усіх прописаних правил ведення війни. Це говорить про те, що коли зникає професіоналізм – з’являються виключно емоції і як результат – звірства, які чинить ворог».

Слава українським захисникам!

Читайте також:

Світ науки зазвичай асоціюється з ідеальною чистотою, суворими розрахунками та білими халатами, де кожен міліграм має значення. Але що, якщо справжній прорив стається саме тоді, коли все йде шкереберть? 
27022026
Космос вміє дивувати ілюзіями. Цього разу об’єктивом найпотужнішого телескопа людства — «Джеймса Вебба» — стала маловідома туманність PMR 1.
Сьогодні у нас є супутники, штучний інтелект та ракети, що летять у космос. Але дещо залишається незмінним протягом століть.
27022026
Коли робочий тиждень нарешті витискає з тебе всі соки, а календар натякає на зміну сезонів, найкращий план — це диван, попкорн і старе добре «чоловіче» кіно. 
Історія — це не лише сухі дати в підручниках, це справжнє поле битви, де замість гармат іноді стріляють звичайні карти місцевості. 
Це місце – 11 кілометрів абсолютної темряви, де логіка і закони фізики, здається, перестають працювати.