«Тіла загиблих навіть після смерті були небезпечними»: тернопільський вибухотехнік про розмінування Ірпеня, Бучі та Гостомеля

Рашисти, залишаючи Україну, залишили по собі багато небезпечних «подарунків»…

Рашисти, покидаючи Україну, залишили по собі не лише руйнацію та смерть, але й небезпечні «подарунки» українцям у вигляді мін. Тернопільський вибухотехнік Ігор Васьків разом із колегами у складі зведеного загону голіруч виносили більшість смертельно небезпечних боєприпасів у деокупованих Ірпені, Бучі, Гостомелі, адже через розбиту обстрілами місцевість транспортом неможливо було туди дістатися.

«Мене вразив  хаос, який  залишали російські окупанти на територіях, де проживали. Але найбільший біль – величезна кількість розстріляних людей на вулицях»,  – ділиться начальник вибухотехнічної служби ГУНП в Тернопільській області Ігор Васьків.

Вибухотехніки ретельно оглядали тіла загиблих людей, бо навіть після смерті вони могли бути небезпечними. Росіяни залишали вибухівку всюди: на дитячих майданчиках, під тілами, в автівках. Довелося працювати без вихідних по 10-12 годин.

«Вважаю, кожен, хто хоч якось допомагає боронити державу – герой. Але всі ми наближаємо нашу перемогу», - каже Ігор Васьків.

Слава Україні та її захисникам!

Читайте також:

Скарби минулого часто мовчать на полицях музеїв, але іноді вони здатні заговорити у прямому сенсі цього слова. 
Він здійснив революцію в авіабудуванні, а радянська влада десятиліттями витирала його ім’я з історії. Попри це, він вперто називав себе росіянином, хоча був українцем.   
Історія Афону оповита особливою тишею, яка зберігає спогади про перших ченців…
Українська хата ніколи не була просто спорудою з дерева та глини. Для наших предків це був справжній храм, де кожен куток мав своє сакральне значення, а звичайні побутові речі наділялися магічною силою. 
16 липня 1945 року о 5:29 ранку в пустелі Нью-Мексико офіційно скінчилася епоха старої війни і почалося щось значно страшніше. У Хорнада-дель-Муерто успішно випробували «Трініті», першу в історії людства плутонієву бомбу.
Фінський режисер Петрі Лу Кайнен одного дня зрозумів, що власні речі починають його душити.