Таємниця 3000-річної системи письма мінойців: чи зможе сучасна наука розгадати «Лінійне письмо А»?

Воно залишається найбільшою мовною загадкою історії…

Мінойська культура, що процвітала на острові Крит між 3100 і 1100 роками до нашої ери, вважається першою справжньою європейською цивілізацією. Вона подарувала світові легенди про Лабіринт і Мінотавра, величну архітектуру, мистецтво й унікальні пам’ятки. Однак, як пише видання iflscience, найбільша її загадка – система письма, відома як «Лінійне A».

Ця писемність містить близько 75 символів, кожен із яких позначає склад або поняття. Археологи виявили ці написи на глиняних табличках і печатках. «Лінійне письмо А» використовувалося в релігійних текстах і для обліку товарів.

Фото: Zde/ Wikimedia

Попри схожість із іншою системою письма – «Лінійне B», яке частково розшифроване, «Лінійне письмо А» залишається нерозгаданим. «Лінійне B» демонструє ранні форми грецької мови, тоді як «Лінійне A», вочевидь, пов’язане із мовою, яка не має продовження.

Доктор Естер Сальгарелла з Кембриджського університету наголосила, що обидві системи мають спільні риси. Вона створила базу даних, яка допомагає уточнити класифікацію символів «Лінійного A», проте розшифрування поки що ускладнене відсутністю аналога «Розеттського каменю».

Науковці мають надію, що сучасні технології, зокрема штучний інтелект, допоможуть розкрити таємниці «Лінійного письма А». Методи машинного навчання вже застосовувалися для аналізу «Лінійного B», і вони можуть виявитися ключем до розгадки старішої писемності. А поки що загадка «Лінійного письма А» залишається однією з найбільших мовних таємниць історії.

Читай також:

Фото: Lapplaender/Wikimedia

Гаваї асоціюються з нескінченним літом, білим піском і коктейлями під пальмами. Проте за лаштунками цієї сонячної ідилії ховається зовсім інша реальність. 
24122025
Космічний телескоп Джеймса Вебба знову підкинув науці проблему, яку неможливо ігнорувати. Астрономи зафіксували екзопланету, склад атмосфери якої не відповідає жодному відомому сценарію формування планет. 
Сьогодні важко уявити зимові свята без мерехтливих вогників на штучній або живій ялині. Проте, якщо відмотати час на триста років назад, ми побачимо зовсім іншу картину. У XVII–XVIII століттях головним героєм свята був він — величний і символічний дідух. 
Коли вечірнє небо затягує сутінками, а на столах з’являється перша з дванадцяти пісних страв, ми рідко замислюємося про походження цих традицій. 
Українська кухня завжди славилася своїми ковбасними традиціями, і серед усіх смаколиків особливе місце займає мацик…
У Києва розташувався музей живої історії «Мамаєва Слобода»…