«Сумне обличчя» на Марсі: марсохід Perseverance NASA зробив дивовижний знімок

Ця фотографія стала «Зображенням тижня»…

Марсохід Perseverance від NASA продовжує вражати не лише науковців, а й публіку своїми знахідками. Останнє фото, зроблене на Марсі, показує камінь, що нагадує людське обличчя, пише видання iflscience. Ця фотографія стала «Зображенням тижня» у публічному голосуванні NASA за період з 22 по 28 вересня 2024 року.

Цей феномен викликав значний інтерес серед прихильників космічних теорій, зокрема тих, хто вірить в існування життя на Червоній планеті. Хоча, з наукової точки зору, камінь менш цікавий, ніж інші знахідки, саме цей об’єкт привернув увагу завдяки своїй формі, яка нагадує сумне обличчя.

Такі явища не є новими. Час від часу марсоходи NASA фіксують на Марсі об'єкти, які провокують химерні інтерпретації. Від кісток і дверних отворів до авокадо – люди бачили чимало на знімках Червоної планети. Але що насправді стоїть за цими «знахідками»?

Феномен парейдолії – це наукове пояснення того, чому люди бачать знайомі форми в незнайомих об'єктах, наприклад, в каменях. Це пояснюється тим, що людський мозок запрограмований на пошук знайомих візерунків у середовищі.

«Наш мозок постійно намагається зрозуміти зовнішній світ через виявлення шаблонів, що допомагає нам приймати рішення для виживання», - пояснює доктор Джесс Тауберт з Університету Квінсленда.

Ще Карл Саган у своїй книзі «Світ, охоплений демонами» писав, що здатність визначати закономірності була необхідною для виживання наших предків. Ті, хто бачив небезпеку навіть у безпечних ситуаціях, мали більше шансів вижити. І хоча зараз ці інстинкти часто ведуть до неправильних інтерпретацій, вони досі з нами.

Отже, фотографія каменя з Марса є чудовим прикладом парейдолії – психологічного феномену, що пояснює, чому ми бачимо обличчя там, де їх немає.

Читай також:

Фото: NASA/JPL-Caltech/ASU

Осінь 1938 року назавжди увійшла в підручники з медіаграмотності як класичний приклад того, як безмежна довіра до засобів масової інформації може спровокувати катастрофічні наслідки. 
1992 року мільйони британців зібралися перед екранами телевізорів, навіть не підозрюючи, що стануть учасниками одного з наймасштабніших психологічних експериментів в історії телебачення. 
Чому людство, маючи інструменти для перевірки будь-яких фактів за лічені секунди, продовжує вірити у вигадки? Відповідь ховається у глибоких механізмах роботи нашої психіки.
Сьогодні технологія діпфейку (deepfake), заснована на алгоритмах машинного навчання, дозволяє будь-кому згенерувати фальшиве відео просто на домашньому комп'ютері. 
16092026
Стародавні споруди, які пережили тисячі років дощів, спеки, вологості та морської води, давно не дають спокою науковцям…