Албанія, країна з мальовничими пейзажами та багатою історією, приховує в собі темну таємницю. Під її поверхнею розкинулися численні підземні бункери, мовчазні свідки епохи жорстокого диктаторського режиму.
«Албанія – це країна, яка повністю перебувала у полоні страху та параної, і в центрі всього була лише одна людина – комуністичний диктатор Енвер Ходжа», - розповів історик та журналіст Guy Walters.
Ходжа, який правив Албанією понад чотири десятиліття, перетворив країну на ізольовану фортецю. Параноїдальний страх перед зовнішнім світом спонукав його до будівництва масштабної мережі підземних укриттів. Ці бункери мали стати останнім притулком для диктатора та його оточення у випадку будь-якої загрози.
«Ходжа побудував близько 170-ти бункерів. Це унікальний випадок у світовій історії, глибоко у горах кілометри тунелів, ситуаційних кімнат, залів для засідань, спалень і безліч іншого», - розповіла професорка історії Alexandra Richie.
Поки албанський народ жив у бідності, Ходжа насолоджувався розкішшю у своєму особняку. До речі, перший свій маєток в італійському стилі, один із найбільших у ті часи в Албанії, він просто забрав. Погрожуючи розправою і зброєю, диктатор виставив власників за двері. Це був триповерховий палац із підвалом та шістьма невеликими апартаментами, зі спальнями і ванними кімнатами в кожному. А також із приватним кінотеатром та відкритим басейном.
Всередині його будинку панували велич і розкіш немислимі для албанців, що жили в найбіднішій країні Європи. Він оточив себе всім найкращим, що міг запропонувати світ.
«Ходжа і його поплічники мали все найкраще із Заходу: якісну медицину, найкращі продукти, нову техніку. Вони отримували все, що хотіли. І звісно, коли ви ізолюєте себе в такий спосіб і відгороджуєтесь від решти населення, то стаєте ще більшим параноїком», - зазначив історик та журналіст Guy Walters.
Такий контраст між життям диктатора та його народу лише посилював відчуття несправедливості та невдоволення. А, враховуючи те, що союзників диктатор не мав, то й і страхи його з кожним днем ставали лише більшими.
«Режим Ходжі відзначився тим, що розірвав зв'язки практично з усіма, жодного союзника», - розповіла професорка історії Alexandra Richie.
Це переросло в маніакальну одержимість обороною. Албанський диктатор приховував від світу і власного народу секретні приватні бункери.
Чи існувала реальна зовнішня загроза для Албанії, або ж ці бункери були результатом параної, що вийшла з-під контролю? І чи справді ці споруди захистили б Ходжу в разі серйозної атаки? Про це – у випуску проєкту «Сховища диктаторів»:
Читай також: