Рок-зірка Брайан Мей з Queen допоміг місії NASA приземлитися на найнебезпечнішому відомому астероїді

Брайан Мей – не лише легендарна рок-зірка, але й астрофізик…

Рок-зірка Брайан Мей з легендарного гурту Queen вніс великий вклад у місію NASA OSIRIS-REx, спрямовану на приземлення на найнебезпечнішому відомому астероїді, Бенну. У жовтні 2020 року космічний корабель OSIRIS-REx NASA вийшов на його поверхню, щоб зібрати зразки матеріалу. В даний момент корабель повертається на Землю і планує скинути свій цінний вантаж 24 вересня. Бенну є найнебезпечнішим відомим астероїдом з дуже малим шансом зіткнутися з Землею у 2100-х і 2200-х роках. Зразки, які він переносить, нададуть цінні відомості про походження Сонячної системи, а ця важлива місія значною мірою залежала від допомоги Браяна Мея з Queen.

Брайан Мей – це не тільки легендарна рок-зірка та захисник навколишнього середовища, але й астрофізик, який у своїй докторській дисертації зосередився на дослідженні зодіакального світла, таємничого світіння, що може з'явитися на небі як помилковий світанок або після заходу сонця. Він також активно долучився до кампанії ООН, присвяченої свідомості про ризики зіткнення з астероїдом, відомій як «День астероїда». Під час цієї ініціативи він зустрівся з професором Данте Лауреттою, головним дослідником місії OSIRIS-REx, що сприяло їх співпраці. Ця зустріч стала основою для видання книги, яка розповідає про їх важливе партнерство.

У книзі представили неймовірні тривимірні зображення Бенну, які показали, що астероїд не є простою купою уламків, як думали раніше, а складною структурою, що становить загрозу для космічного корабля. Без цих візуалізацій ризики могли не бути так очевидними.

Брайан Мей поділився своїм захопленням можливістю брати участь у місії та порівняв її «із мрією, яка збулася». Він відзначив, що взаємодія з науковою спільнотою «викликала у нього велику радість, незважаючи на те, що це вимагало багато годин праці».

Читайте також:

Фото: IFLScience & NASA's Goddard Space Flight Center/Scientific Visualization Studio

Коли пандемія поставила культурне життя на паузу, більшість театрів просто архівували записи старих вистав. Але для тих, хто звик до експериментів, зачинені двері залів стали поштовхом до створення абсолютно нового формату. 
10052026
Ми звикли до класичного знімка 1968 року, де наша планета велично сходить над місячним горизонтом. 
Радянське керівництво майже три доби тримало країну в інформаційному вакуумі. Офіційні повідомлення мовчали, а міста й села обростали чутками. 
09052026
Уявіть звичайний робочий день на будівництві в китайському Чунціні: екскаватори, шум, бетон. І раптом з-під землі з’являється щось, що більше нагадує опору мосту, ніж живу істоту. 
Класичне уявлення про театр зазвичай обмежується оксамитовими кріслами, важкою завісою та тишею в залі. Проте сьогодні це мистецтво дедалі частіше виходить за межі архітектурних стандартів. 
Коли масштабна катастрофа розгортається під боком, перша реакція тоталітарної системи — закрити всі засувки інформації. Два дні після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС радянське керівництво вдавало, що нічого не відбулося.