70-річну археологічну загадку розв'язано: сучасна наука ідентифікувала вміст 2500-річних посудин

Luciana da Costa Carvalho

Після десятиліть суперечок і невдалих спроб, вчені нарешті розгадали таємницю липкої речовини.

Інноваційний хімічний аналіз довів, що загадковий «слиз» — це не що інше, як мед, солодкий залишок давнього жертвоприношення, пише видання livescience, посилаючись на дослідження, опублікованого в журналі Американського хімічного товариства (Journal of the American Chemical Society).

Історія цього відкриття почалася ще у 1954 році, коли археологи виявили вісім бронзових глечиків у підземному святилищі в місті Пестум, що у південній Італії. Знахідка датується VI століттям до нашої ери. Вчені одразу припустили, що посудини могли містити мед — стародавній «суперпродукт», який використовували в ритуалах, медицині, косметиці та їжі. Мед також символізував безсмертя, що робило його ідеальним підношенням для богів.

Однак підтвердити цю гіпотезу було вкрай складно. Попри щонайменше чотири спроби протягом 70 років, жодних доказів наявності цукру в липкій речовині знайти не вдавалося. Залишки були настільки старими, що більшість органічних компонентів розклалися, залишивши лише загадкову пастоподібну масу.

Вчені з Оксфордського університету, очолювані хіміком Лусіаною да Коста Карвалью, вирішили знову взятися за цю давню справу. Вони використали найновіші досягнення в методах хімічного аналізу, щоб остаточно ідентифікувати речовину.

Ключовим інструментом стала мас-спектрометрія — метод, що дозволяє ідентифікувати різні молекули та сполуки. Завдяки цій технології команда вперше змогла виявити неушкоджені гексозні цукри, які є основним компонентом меду. Сучасний мед, наприклад, на 79% складається саме з гексозних цукрів, зокрема фруктози.

На цьому відкриття не закінчилося. Аналіз білків у залишках виявив маточне молочко — речовину, що виробляється робочими бджолами. Це стало ще одним вагомим доказом. Але найцікавішим було виявлення пептидів (коротких ланцюгів амінокислот), унікальних для єдиного виду — європейської медоносної бджоли (Apis mellifera).

Цікаво, що вчені також знайшли в медовій суміші іони міді. Оскільки мідь має біоцидні властивості (знищує мікроорганізми), її наявність могла сприяти збереженню цукрів, що пояснює, як мед протримався тисячі років.

Читай також:

Сучасні ковбої в США все частіше віддають перевагу хижим рептиліям, а не звичним коровам.
05082025
Історія пам'ятає їх як титанів політики, військових стратегів і реформаторів. 
Австралійське ранчо – це не просто ферма, це цілий світ, за розмірами часто порівнянний із європейськими країнами. Щоб об'їхати його верхи, знадобилися б не тижні, а місяці. 
05082025
Серпень на кухні: час снідати з ароматом базиліку та смаком кавуна
05082025
Задушливе повітря, піт на чолі та мозок, що наче розчиняється в гарячому мареві, — класична картина спеки, коли організм буквально просить порятунку...