Невідома історія наркотиків у Європі: в Мілані вчені знайшли кокаїн у мозку мумій 17-го століття

А це означає, наркотики завезли на 200 років раніше, ніж вважалося…

У Мілані, вчені зробили неймовірне відкриття — у муміфікованих тканинах мозку двох людей, похованих у XVII столітті, виявлено сліди кокаїну, пише видання livescience. Це шокуюче відкриття змінює історію, адже раніше вважалося, що рослина кока потрапила до Європи щонайменше на 200 років пізніше.

Вчені дослідили дев'ять муміфікованих тіл, які були поховані в склепі лікарні Ospedale Maggiore в Мілані. Аналіз тканин показав наявність трьох ключових молекул — кокаїну, гігрину та бензоїлекгоніну. Особливо важливою є наявність гігрину, яка підтверджує, що кокаїн був спожитий у вигляді жування листя коки, а не як сучасний наркотик.

Ці люди могли вживати кокаїн для полегшення болю або лікування, адже листя коки відомі своїми лікувальними властивостями ще з часів інків. Іспанські конкістадори, що завоювали Південну Америку, відкрили для себе ці властивості, але тривалий час тримали їх у секреті, зосереджуючи увагу на інших ресурсах, таких як золото чи срібло.

Дивовижно, але дослідження показує, що листя коки могли бути завезені до Європи вже у XVII столітті, через торгові шляхи між Іспанією та Америкою. Мілан у той час знаходився під владою Іспанії, що могло сприяти проникненню рослини Нового Світу до цього регіону.

Особливо цікаво, що один із цих людей страждав від третинного сифілісу та вживав опіум, що додатково свідчить про можливе використання коки для полегшення болю. Хоча офіційно лікарня не використовувала кокаїн до XIX століття, дослідники припускають, що ці люди могли отримати листя коки нелегально або через народних цілителів.

Це відкриття підтверджує, що кокаїн, який сьогодні є потужним наркотиком, з'явився в Європі набагато раніше, ніж вважалося.

Читай також:

Досвід територіальної близькості з агресивним сусідом змушує держави мислити категоріями тотальної оборони. 
У колах світової фінансової та технологічної еліти сформувалася чітка стратегія порятунку на випадок глобального колапсу. 
30082026
Для археологів це роками виглядало майже моторошно: від людини, яка померла тисячі років тому, залишався скелет, а всередині черепа — дивовижно добре збережений мозок...
Історія знає чимало прикладів, коли критична інфраструктура міст раптово змінювала своє первісне призначення, щоб врятувати тисячі життів. 
На початку 20 століття архітектурне обличчя Києва формували переважно золоті бані церков та дзвіниць. Але у 1912 році над Хрещатиком височів силует, який змусив містян здивовано завмирати.