Те, що починалося як випадкова знахідка одного човна у 2021 році, перетворилося на масштабне дослідження цілого підводного сховища. На сьогодні фахівці ідентифікували вже 16 дерев’яних каное (6 із них виявили навесні 2025 року). Найстарішому з них близько 5200 років, а наймолодшому човну – 700 років, йде мова в досліджені Wisconsin Historical Society.
Для контексту: найстаріше каное спустили на воду приблизно у 3000 році до нашої ери. Це час, коли в Шумері тільки-но винайшли писемність, а до будівництва Великої піраміди в Гізі залишалося ще кілька століть. Знахідка офіційно стала найстарішим каное-довбанкою в регіоні Великих озер.
Дослідження, проведене Історичним товариством Вісконсина (Wisconsin Historical Society), виявило дивовижну закономірність. Багато човнів зроблено з червоного дуба. Зазвичай це дерево не люблять суднобудівники, бо воно швидко вбирає воду. Проте стародавні майстри використовували хитрий трюк — біоінженерію за тисячі років до появи самого терміну.
Морський археолог Тамара Томсен пояснив, що в деревині дуба за певних умов утворюються тилози — спеціальні структури, які блокують рух води в судинах дерева. Це робить матеріал стійким до гниття та дуже плавучим.
«Цілком можливо, що будівельники каное навмисно вибирали дерева, пошкоджені негодою, або навіть самі завдавали їм «травм» під час росту, щоб викликати появу цих захисних структур», — зазначає Тамара Томсен.
Археологи вважають, що озеро не було місцем катастроф. Скоріше, це була продумана логістична система. Човни знаходили групами, що нагадує сучасні станції прокату велосипедів. Люди залишали їх у певних точках для спільного користування. Це дозволяло швидко пересуватися між громадами, оминаючи складний рельєф суші з його урвищами та густими лісами.
Окрім транспортної функції, озеро мало духовне значення. Для народу Хо-Чанк ці води були порталом у світ духів. Представники корінних народів, які зараз працюють разом з археологами, вбачають у цих знахідках доказ неймовірної винахідливості своїх предків.
Читай також: