Чорна мадонна льодовикового періоду: чому 3 сантиметри вугілля збурили археологічний світ?

Kanton Basel-Stadt

Археологія часто нагадує пазл, де головні деталі знаходять не під час експедицій, а в купах відпрацьованого ґрунту. 

Саме так сталося з об’єктом, який сьогодні вважають одним із найважливіших свідчень художнього мислення людей пізнього палеоліту. Мова йде про стилізовану жіночу статуетку, вік якої сягає приблизно 15 000 років.

Як пише Кантон Базель-Штадт, історія цього унікального і важливого артефакту почалася на околиці Шаффхаузена, біля скельних утворень «Швайцерсбільд». Це місце ще у 1891 році досліджував археолог Якоб Нюш. Проте саму фігурку виявили значно пізніше — у 1954 році. Дослідник-аматор Віллі Мамбер, переглядаючи відвали ґрунту, залишені після старих розкопок Нюша, помітив крихітний предмет. Це була статуетка заввишки всього 2,8 сантиметра.

Матеріал знахідки заслуговує на окрему увагу. Це гагат — особливий вид викопного вугілля, що утворився зі скам’янілої деревини. Глибокий чорний колір та податливість до обробки зробили його ідеальним для тогочасних майстрів. Фігурка має лаконічні, абстрактні форми, що є характерним для мистецтва мадленської культури. Незважаючи на мініатюрні розміри, її значення для науки важко переоцінити. Вона демонструє не лише технічні навички обробки каменю, а й складну систему символів, якою оперували мешканці Європи у льодовиковий період.

Згідно з офіційною інформацією, тривалий час артефакт зберігався у Базелі. Віллі Мамбер передав його до місцевого Музею культур у 1975 році як жест вдячності за розвиток доісторичних досліджень у регіоні. Проте з погляду історичної справедливості та локальної ідентичності, місце знахідки — «Швайцерсбільд» — є ключовим для розуміння минулого саме кантону Шаффхаузен.

Цінність об’єкта підтверджується його виставковою історією. Свого часу статуетка експонувалася в паризькому Музеї людини на виставці «Мистецтво та доісторичне мистецтво». Це світовий рівень визнання для предмета, який ледь поміщається на кінчику пальця.

Сьогодні ця тривала мандрівка добігає кінця. У червні 2025 року влада Шаффхаузена офіційно звернулася до колег із Базеля з проханням про репатріацію артефакту. Рішення було одностайним. 

Читай також:

Ігор Сікорський — людина, чиє прізвище сьогодні прикрашає аеропорт «Київ» та провідний політехнічний виш країни, проте десятиліттями його ім’я в Україні було під суворою забороною. 
25032026
Археологія часто нагадує пазл, де головні деталі знаходять не під час експедицій, а в купах відпрацьованого ґрунту. 
Якщо ви дивилися фільм Крістофера Нолана «Оппенгеймер», то могли помітити серед науковців у Лос-Аламосі чоловіка на ім’я Джордж Кістяківський. І він не плід фантазії сценаристів, а цілко реальний науковець з … України. 
Київські вулиці бачили багато, але Вікторія Клименко змушує перехожих буквально зупиняти час. Поки більшість обирає худі та кросівки, вона затягує корсети та виправляє капелюшки.
25032026
Світ тварин змінюється стрімкіше, ніж ми можемо собі уявити...