Місто, яке ніхто не міг завоювати: археологи розшифрували «військовий звіт» віком 2800 років

Erdoğan, S., & Süğlüm, A. (2025) – Anatolian Research

Археологічні знахідки зазвичай асоціюються з черепками або запиленими каменями, але іноді вони починають «говорити» і розповідають історії, гідні епічних блокбастерів. 

Саме це сталося у східній Туреччині, де під час розкопок у фортеці Кьорзют дослідники натрапили на справжній скарб для істориків — три базальтові плити з клинописом. Цим текстам майже 2800 років, і вони є офіційним звітом про успіхи урартського царя Мінуа, який правив у 810–786 роках до н. е.
За інформацією видання Arkeonews, написи знайшли просто в стінах храму, присвяченого головному богу урартів — Халді. Це не просто перелік перемог, а важливий документ, що пояснює, як тогочасна імперія тримала в страху сусідів та розширювала свої кордони.

Центральною подією звіту є захоплення міста Лухіуні. Для царя Мінуа це була справа честі та престижу. 

«Я підкорив Лухіуні, місто, яке ніхто раніше не підкорював», - прямо заявляє у знайденому тексті правитель.

Це місто належало племінному союзу Еркуа, і його падіння стало ключовим моментом у зміцненні влади Урарту в регіоні. Окрім політичного домінування, цар не забув згадати і про практичну вигоду. У звіті детально зафіксовано «сухий залишок» кампанії: кількість захопленої великої рогатої худоби, овець, коней, а також чоловіків та жінок, яких як трофеї вивезли до столиці — Тушпи.

Дослідники Сабахаттін Ердоган та Анастасія Суглюм, які працювали над перекладом, зазначають, що такі написи мали ідеологічне значення. Кожна перемога подавалася не як особиста заслуга царя, а як воля бога.

«Ці заклики не були символічними прикрасами, а важливими компонентами державної ідеології», — пояснюють науковці.

Фортеця Кьорзют, де знайшли плити, виявилася набагато важливішою, ніж вважалося раніше. Це був не просто військовий пост на кордоні, а потужний адміністративний та релігійний центр. Храм Сусі, де зберігалися написи, має типову для того часу архітектуру: квадратне планування та фундамент, вирубаний прямо в скелі.

Завдяки знахідці вчені змогли розставити крапки над «і» у кількох важливих питаннях:

  • Точне датування. Фортеця Кьорзют була збудована наприкінці IX століття до н. е., що спростовує попередні теорії про її більш давнє походження.
  • Географія написів. З’ясувалося, що фрагменти клинописів, які знаходили в навколишніх селах протягом десятиліть, насправді походять саме з цієї фортеці. Їх просто розтягли місцеві жителі за минулі століття.
  • Лінгвістичний прорив. Стан збереження базальтових плит дозволив не лише відновити втрачені частини раніше відомих текстів, а й ідентифікувати нові слова в урартській мові.

Кьорзют займав стратегічну позицію, контролюючи торгові шляхи між озером Ван, долиною річки Аракс та сучасним Іраном. Це відкриття доводить, що Урарту було не просто набором племен, а централізованою імперією з чіткою стратегією оборони та економічного контролю. Голоси стародавніх воїнів, закарбовані в камені, нарешті отримали шанс бути почутими в сучасному світі.

Читай також:

08022026
Археологічні знахідки зазвичай асоціюються з черепками або запиленими каменями, але іноді вони починають «говорити» і розповідають історії, гідні епічних блокбастерів. 
Сім’я Рокфеллерів давно стала символом шаленої влади та багатства…
Ця історія нагадує сценарій голлівудського детективу, де є все: аристократи, державна зрада, війни та зухвале викрадення артефакту. 
Навіть найсуворіші науковці, які оперують складними математичними формулами, мають свої маленькі ритуали та прикмети. 
07022026
Уявіть, що навколо немає жодного звуку: ні шелесту, ні відлуння, навіть власного дихання здається гучним...