Кремлівський план «Ноїв ковчег»: путін та його найближче оточення готують план втечі після поразки на війні в Україні

Про це повідомив колишній спічрайтер президента рф, політолог Аббас Галлямов…

З весни найближче оточення путіна розробляє план втечі на той випадок, якщо спецоперація в Україні піде не за планом і в росії почнуться безлади. Про це з посиланням на інсайдерів повідомив колишній спічрайтер президента рф, політолог Аббас Галлямов, який з 2018 року проживає в Ізраїлі. За його інформацією, цей план отримав неофіційну назву «Ноїв ковчег».

«Як випливає з назви, йдеться про пошук нових земель, куди можна буде вирушити у разі, якщо на Батьківщині стане зовсім незатишно. Оточення вождя не виключає, що програє війну, втратить владу і йому доведеться кудись терміново евакуюватися», - пише Аббас Галлямов у своєму Telegram.

Можливими пунктами призначення він називає Китай, Аргентину та Венесуелу.

«Переміщення в останню курирує глава «Роснефти» Ігор Сєчін, у якого «хороші особисті стосунки з Мадуро». Також у цьому проекті задіяний Юрій Курилін – права рука Сєчіна, який має «американське громадянство і добрі зв'язки», - пише Галлямов.

Наприкінці свого посту політолог робить висновок від того, що коли російська влада «каже, що «все йде за планом», то має сенс уточнювати, яким саме. Планів у них, схоже, набагато більше за один».

Читайте також:

03092026
Чумацький Шлях може бути набагато «темнішим», ніж здається...
03092026
Відключення світла взимку можуть створити чимало проблем. Дізнайтеся, які речі варто підготувати заздалегідь для тепла, освітлення та зв’язку.
Кінематограф та масова культура століттями нав'язували нам образ османського гарему як місця виключно для чуттєвих розваг та втіх правителя. Однак реальність султанського палацу Топкапи у Стамбулі мала зовсім інше значення.
В Османській імперії процес прийому їжі правителем нагадував суворий ритуал. Султани їли наодинці, у повній тиші, а рецепти улюблених страв охоронялися як найважливіші державні таємниці.
Життя в султанському гаремі часто уявляють як золоту клітку для безправних полонянок. Проте насправді це було не так.