9 вересня 1947 року інженери, які працювали з гарвардським Mark II, шукали причину збою. Комп’ютер був величезною електромеханічною машиною з безліччю реле, контактів і дротів. Винуватця знайшли всередині одного з компонентів. Це була… міль!
Комаху витягли й прикріпили до сторінки робочого журналу. Поруч записали: «first actual case of bug being found» - «перший реальний випадок знайденого бага». Саме ця сторінка сьогодні зберігається в колекції Національного музею американської історії Смітсонівського інституту.
Слово «баг» придумали раніше
Тут історія стає цікавішою. Популярний переказ часто створює враження, ніби саме ця міль дала назву комп’ютерним помилкам. Це неправда.
У Смітсонівському інституті зазначають, що американські інженери використовували слово bug для позначення технічних несправностей ще понад століття тому. Томас Едісон, наприклад, писав про «bugs» в електричних системах ще у 1870-х.
Тобто міль не придумала термін. Вона стала буквальною ілюстрацією вже відомого інженерного слова.
До історії причетна Грейс Гоппер
Серед людей, які працювали з Mark II у 1947 році, була математик і програмістка Грейс Гоппер. Пізніше вона стала однією з найвідоміших постатей в історії програмування та офіцеркою ВМС США.
Смітсонівський інститут окремо уточнює: збережений журнал, найімовірніше, не був особистим журналом Гоппер. Водночас вона та інші члени команди Mark II допомогли популяризувати вислови computer bug і debug.
Тому знаменита міль цікава не як «перший комп’ютерний вірус». Вона ним взагалі не була. Це реальна комаха, яка застрягла в реле величезної машини й залишила після себе один із найвідоміших музейних експонатів в історії комп’ютерів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- «Сейф століття» у США: як американка змусила людей платити за місце у капсулі часу
- Ескалатор посеред неба: як японські архітектори з’єднали хмарочоси скляною капсулою?
- Шотландські богатирі: навіщо чоловіки кидають колоди та валуни вже майже тисячу років?