Стародавній Єгипет, з його величними пірамідами і загадковими фараонами, завжди викликав захоплення та інтригу. Проте, нові дослідження, опубліковані в Advances in Parasitology, кажуть про те, що жителі цієї великої цивілізації страждали від малярії та різних страшних паразитів, які залишали свій відбиток на муміях, збережених тисячоліттями.
Як пише видання iflscience, згідно з мета-аналізом попередніх досліджень, проведених на єгипетських муміях, виявлено, що до двох третин жителів стародавнього Єгипту страждали від різних видів глистів, малярії та інших паразитів.
Одним із найвідоміших прикладів є мумія фараона Тутанхамона, у якій виявили одразу два різних штами малярії. Хоча точна причина смерті царя залишається предметом дискусій, виявлення малярії в його останках свідчить про поширеність цього захворювання серед владарів та їхнього народу.
«49 із 221 єгипетських мумій, проаналізованих на малярію, дали позитивний результат. Таким чином, ми ввжаємо, що малярія мала великий вплив на дитячу смертність і виснажливу анемію в усіх стародавніх популяціях уздовж Нілу», - вважає професор Пірс Д. Мітчелл з Кембриджського університету
На жаль, паразити не були обмежені лише малярією. Мумії також були інфіковані токсоплазмозом, що пов'язаний зі шизофренією, і вісцеральним лейшманіозом, який може бути летальним. А ще у двох муміях були виявлені шлункові черв’яки, такі як риб’ячий солітер.
У грудних м’язах мумії людини на ім’я Нахт, якого ідентифікували як ткаля з королівської похоронної каплиці у Фівах, знайшли інший тип хробака, відомий як трихінельоз. Ним переважно можна заразитися після вживання недовареної свинини, він проникає в м’язову тканину і може спричинити смерть, якщо потрапить у серце. Крім того, мумія Нахт була пронизана глистами, які вражають кровоносні судини і сечовивідні шляхи. І, як 65% інших мумій, він страждав на шистосомоз, гостре паразитарне захворювання, викликане хробаками, відомими як сисун.
Інша мумія, що зберігається в Манчестерському музеї, навіть мала черв'яків у мозку, а 40% із 218 мумій, проаналізованих на вошей, виявилися позитивними.
Всі ці відкриття свідчать про складний медичний ландшафт та високий рівень захворюваності в давньому Єгипті. Професор Пірс Д. Мітчелл з Кембриджського університету, який провів дослідження, вказує на те, що річка Ніл, яка була джерелом життя для давніх єгиптян, також стала каналом для поширення тропічних паразитів. Це пояснює високу поширеність паразитарних захворювань серед населення.
Незважаючи на ці страшні захворювання, єгиптяни продовжували будувати величні споруди та розвивати свою цивілізацію. Проте, відкриття підтверджує, що вони жили в постійному стані боротьби зі злиттям небезпеки та життєвих труднощів, що накладали печать на їхню історію.
Читай також: