Дно стародавнього океану під поверхнею Землі: вчені знайшли гори в ядрі Землі, які у п’ять разів вищі за Еверест

Швидше за все, це - океанічна кора, яка похована там протягом мільйонів років…

Під поверхнею Землі є дно стародавнього океану, яке, можливо, обертається навколо нашого ядра. До такого припущення прийшли вчені, склавши карту геології, що лежить під південною півкулею Землі. Цей тонкий, але щільний шар знаходиться приблизно на 2900 кілометрах під поверхнею, де розплавлене металеве зовнішнє ядро ​​зустрічається з кам’янистою мантією над ним, повідомляє видання sciencealert, посилаючись на дослідження в Science Advances.

«Сейсмічні дослідження, такі як наші, забезпечують найвищу роздільну здатність зображення внутрішньої структури нашої планети, і ми виявляємо, що ця структура значно складніша, ніж раніше вважалося», — розповів геолог Саманта Хансен з Університету Алабами.

Хансен та її колеги використовували 15 станцій моніторингу, похованих у льодовиках Антарктиди, щоб нанести на карту сейсмічні хвилі від землетрусів протягом трьох років. Те, як ці хвилі рухаються та відбиваються, показує склад матеріалу всередині Землі. Оскільки в цих областях звукові хвилі рухаються повільніше, їх називають зонами наднизьких швидкостей.

«Аналізуючи тисячі сейсмічних записів з Антарктиди, наш метод отримання зображень високої чіткості виявив тонкі аномальні зони матеріалу всюди, де ми досліджували», — каже геофізик Едвард Гарнеро з Університету штату Арізона. – Товщина матеріалу коливається від кількох до десятків кілометрів. Це говорить про те, що ми бачимо гори в ядрі, у деяких місцях у п’ять разів вищі за Еверест».

На думку дослідників, швидше за все – це океанічна кора, яка похована там протягом мільйонів років. Проте складно робити припущення про типи гірських порід і рух на основі руху сейсмічних хвиль, тому дослідники не виключають і інших варіантів. Однак гіпотеза океанського дна зараз здається найбільш вірогідним поясненням.

Існує також припущення, що ця давня океанська кора могла бути обгорнута навколо всього ядра, хоча, оскільки вона така тонка, важко знати напевно. Майбутні сейсморозвідки зможуть ще більше доповнити загальну картину.

Читайте також:

фото: Едвард Гарнеро та Мінмін Лі/Університет штату Арізона