Чоловіки закінчилися: окупанти мобілізують жінок на тимчасово окупованих територіях України

Про це заявив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець…

Росія настільки ненавидить все українське, що навіть жовтий та блакитний кольори сприймають як пропаганду за Україну. Захопивши наші земле, перше що там зробили орки це – катівні. Залякування, побиття, шантаж, погрози – все це вони використовували аби схилити українське населення до «руського міра». А зараз окупанти навіть мобілізують там жінок.

Про це заявив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час конференції «Права людини за темних часів»:

«Ми вже фіксуємо мобілізацію жінок на тимчасово окупованих територіях для війни проти України. Цей процес ми спостерігали в Криму чи Донецькій області з 2014 року. Цей процес був розтягнутий на 2, 3 чи 4 роки. Зараз ми бачимо, що рф намагається зробити цю систему за місяць».

На жаль, навіть попри дев’ять місяців кровавої війни в Україні, країна-терорист продовжує бути діючим членом ООН. Тому, омбудсмен сподівається, що рф буде виключена з міжнародної організації:

«Як ореол тероризму. Як ореол терору на окремій території, що не має жодного відношення до сучасного світу. Якщо ми це розуміємо, чому продовжуємо удавати, що нічого не відбувається. Час приймати швидкі та непрості рішення. Я впевнений, що разом ми можемо це зробити».

Читайте також:

Без жодного знімка, приховуючи справжнє ім’я, вона змусила головного романтика Франції марити жінкою з далекої Житомирщини.
Сьогодні ми сприймаємо Приамур’я та Уссурійський край як частину території рф, але ще у XIX столітті ці землі належали Китайській імперії. 
Коли ми говоримо про історію, то зазвичай уявляємо політичні союзи, битви та боротьбу за владу. Проте за лаштунками державних справ Київської Русі розгорталася історія, яка сьогодні стала об’єктом дослідження фахівців із ментального здоров’я. 
Поки у 19 столітті старі європейські столиці десятиліттями тупцювали на місці, в Одесі відбувався справжній демографічний вибух. 
24042026
Щоденні слова, якими ми називаємо звичні страви, часто здаються очевидними.