За межами орбіти Нептуна телескопи «Хаббл» і «Джеймс Вебб» помітили тіла діаметром від 10 до 40 кілометрів.
Ці об’єкти належать до транснептунових об’єктів, або ТНО. Вони обертаються навколо Сонця на величезній відстані, а деякі з них могли сформуватися там ще на ранніх етапах існування Сонячної системи.
- Чому знахідка здивувала вчених?
За попередніми моделями, поверхні таких маленьких тіл мали б зазнати численних ударів. Зіткнення з іншими космічними об’єктами повинні були залишити сліди та перемішати поверхневий матеріал.
Через це астрономи очікували побачити різницю між малими та більшими ТНО, зокрема в їхньому складі й кольорі.
Але спостереження показали іншу картину: найменші об’єкти за своїми властивостями виявилися напрочуд схожими на більші ТНО. Їхні поверхні, схоже, зберегли особливості, пов’язані з часом формування.
Аспірантка Північного університету Аризони Анастасія Морган пояснила: «Можна уявити собі сценарій, за якого удари та фрагментація змінили б склад поверхні, і тоді ми б побачили інший колір поверхні крихітних ТНО порівняно з їхніми більшими побратимами. Тож справді захоплююче бачити, що найменші об’єкти якимось чином "пам’ятають" і зберігають історію свого походження».
- На відстані від Сонця все відбувається інакше?
Відкриття залишає астрономам щонайменше два можливих пояснення.
Перше: у далекій частині Сонячної системи зіткнення між невеликими тілами відбуваються значно рідше, ніж передбачали моделі.
Друге: зіткнення все ж відбуваються, але вони не змінюють поверхню малих ТНО так сильно, як очікували дослідники.
Обидва варіанти важливі для розуміння того, що відбувається з малими тілами на околицях Сонячної системи протягом мільярдів років.
- Побачити їх було надзвичайно складно
Нові спостереження стали серйозним випробуванням можливостей «Хаббла» та телескопа «Джеймс Вебб». Транснептунові об’єкти надзвичайно тьмяні: їхня зоряна величина становить приблизно від 24,1 до 29,3.
Для порівняння, така слабка яскравість приблизно відповідає спостереженню з Землі за роєм світлячків, який знаходиться на Місяці.
Саме тому об’єднання двох космічних телескопів дозволило зазирнути значно глибше в область за орбітою Нептуна, яку досі вивчали набагато гірше.
27 нових транснептунових об’єктів можуть допомогти вченим краще зрозуміти ранню історію Сонячної системи. Найбільша загадка полягає в тому, чому їхні поверхні виявилися набагато «свіжішими», ніж передбачали моделі.
Подальші спостереження мають показати, чи справді на краю Сонячної системи зіткнення відбуваються рідше, чи малі космічні тіла просто вміють набагато краще зберігати сліди свого минулого.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- На дні океану знайшли 9 невідомих науці тварин: вони роками ховалися біля Аляски
- Безбородий Ісус, зашифровані послання та «престол сатани»: археологи відкрили нові таємниці раннього християнства
- Понад 1000 років тому тут відбувалися загадкові обряди: у «Мачу-Пікчу Півночі» зробили нові відкриття