Актор Олександр Пожарський розповів про найцікавіші моменти зі зйомок «Опер за викликом»

Олександр Пожарський про професію актора, дитинство й родину.

Нещодавно на телеканалі 2+2 відбулася довгоочікувана прем'єра 4 сезону серіалу «Опер за викликом». В інтерв'ю для «Вісті» виконавець ролі колишнього спецназівця Романа, актор Олександр Пожарський поділився подробицями зі зйомок, а також зізнався, на які жертви йшов заради жаданих ролей. 

— Олександре, коли Ви вирішили стати актором? Це була мрія дитинства чи усвідомлений вибір?

— Насправді, ні те, ні інше. Все трапилося випадково. В юності думки про акторство виникали у моїх вчителів літератури, але я не сприймав це серйозно. Коли закінчив 10-й клас, до військового училища вступати запізнився. На сімейних зборах вирішили, що мені потрібно десь відучитися. Було два варіанти — дніпровська політехніка та залізничний технікум у моєму рідному районі, на ж/м Тополь. Але коли ми приїхали подавати документи до останнього, я раптом передумав. Це було імпульсивне рішення. Сказав батькам, що хочу спробувати свої сили в театрально-художньому училищі. Ми одразу поїхали туди, і я став студентом зазначеного закладу.

— Хтось із Вашої сім’ї має відношення до творчості?

— Якщо говорити про моїх батьків, то вони далекі від цього. Батько — військовий, а мама — дорожній працівник. А взагалі, у мене дуже творча сім’я. Наприклад, дружина — балерина. Ми закінчили одне училище, з різницею два роки. Вона танцювала у Московському мюзик-холі, брала участь в антрепризній виставі «Чорний лебідь» балету «Маріме», з якою вони навіть гастролювали Японією. Пізніше — працювала в балеті Дніпровського академічного українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка. Зараз кохана виконує свою найпочеснішу роль — виховує наших дітей.

— Яким Ви були в дитинстві?

— Таким як усі, нічим не відрізнявся від будь-якої дитини. Я був активним, увесь час займався спортом. Постійно змінював секції, ходив на дзюдо, легку атлетику, футбол… Навіть коли подорослішав, то спорт не залишив. Усе своє усвідомлене життя тренувався. З часом почав займатися айкідо, аби не відставати від молоді й бути у формі. До речі,  хороша фізична підготовка допомогла мені на зйомках «Опера». Хоча бокс дався складно, адже професійно боксувати я не вмію. Під час підготовки до зйомок провів не одну годину на ринзі, й можу сказати, що це дуже важко.

— Який момент зйомки був для Вас найцікавішим? Що найбільше запам’яталося?

— На зйомках «Опера» було все: вибухи, падіння, битви… У нас не залишалося часу сумувати. Безперечно, нас попереджали, що процес буде насичений. Проте я не очікував, що настільки! Найцікавіше, мабуть, — це трюкові сцени. Нам допомагали професійні каскадери і постановники, за що я їм дуже вдячний. Це величезний досвід, який, я впевнений, іще стане мені у нагоді.

— Чи доводилося коли-небудь жертвувати заради жаданої ролі?

— Раніше продюсери ніколи не просили мене кардинально змінюватися: я не худнув, не поправлявся і не фар­бував волосся. А для нового проекту мені довелося поголитися наголо. Це повнометражна картина, дитяча казка — «Пекельна хоругва, або Різдво козацьке». Я там граю головного антагоніста — чорта. До речі, ми почали зйомки одразу після виходу із другого сезону «Опера». Тому весь третій сезон я працював у перуці. Можливо, глядачі помітили таку дивну зачіску.

Повне інтерв'ю актора Олександра Пожарського читайте на vesti.dp.ua


Конотопська битва 1659 року — тріумф української зброї, де московське військо отримало такого ляпаса, що відлуння чути досі. 
Поки старші покоління намагаються бодай наздогнати стрімкий прогрес, молодь зробила його своєю природною стихією. 
Офіційна дата заснування Краматорська - 1868 рік, яку нам десятиліттями вбивали в голову через будівництво Курсько-Харківсько-Азовської залізниці, — це лише зручна ширма. 
16 березня о 14:00 на телеканалі 2+2 відбудеться прем’єра документального фільму «Інструкція майбутнього». 
13032026
Кіно на 2+2 — це не про спецефекти, а про характери, які витримують будь-який тиск.