Останній аналіз ДНК, про результати якого пише видання livescience, спростував старе переконання про те, що в спільних могилах кам’яної доби обов’язково лежать «мама, тато і я». Виявилося, що соціальні зв’язки мисливців-збирачів 5500-річної давнини були значно складнішими, ніж вважалося раніше.
Мешканці Готланда трималися старого устрою: рибалили та полювали на тюленів. Протягом чотирьох століть вони ховали своїх померлих в Аджвіде, залишивши археологам 85 поховань. Раніше вчені припускали, що люди, покладені в одну могилу, є найближчими родичами. Генетичний аналіз чотирьох таких об'єктів показав іншу картину.
Найбільш вражаючим виявилося поховання дівчинки-підлітка. Вона лежала на спині, а зверху та поруч із нею була знайдена купа перемішаних людських кісток. Тест ДНК підтвердив: ці рештки належали її біологічному батькові. Проте він помер задовго до доньки. Його кістки спеціально викопали з іншого місця та перенесли в її могилу, щоб вони супроводжували дитину в потойбіччі. Це свідчить про надзвичайну важливість збереження зв'язку між батьком і донькою навіть через роки після смерті одного з них.
В інших випадках ситуація була протилежною. В одній могилі знайшли жінку з двома дітьми — хлопчиком і дівчинкою. Діти справді були рідними братом і сестрою, але жінка не була їхньою матір'ю. Генетично вона була лише тіткою або зведеною сестрою їхнього батька. В інших похованнях також виявили не батьків із дітьми, а двоюрідних братів, сестер або далеку за родинною лінією бабусю з онукою.
«Як не дивно, аналіз показав, що багато з тих, хто був похований разом, були родичами другого або третього ступеня споріднення, а не першого ступеня — іншими словами, батьками та дитиною або братами й сестрами — як часто вважається», — пояснив співавтор дослідження Хелена Мальмстрем, археогенетикиня з Уппсальського університету.
Це відкриття вказує на те, що давні люди мали дуже чітку ієрархію роду та усвідомлювали свої родинні зв’язки далеко за межами «ядерної» сім’ї. Для них двоюрідні брати чи тітки могли бути такими ж важливими фігурами для спільного поховання, як і батьки.
За словами Тіїни Маттіли, фахівця з популяційної генетики Уппсальського університету, подібні дослідження є рідкісними через погане збереження ДНК у мисливців-збирачів, тому кожен такий аналіз дає унікальну можливість зазирнути в соціальну структуру кам'яної доби.
Читай також: