Дмитро Тубольцев: "Мої проби для зйомок у "Гвардії" були у Пісках"

Гвардія-2

Зйомки "Гвардії" не обійшлися не тільки без справжньої військової техніки та бійців Нацгвардії, а й без участі "кіборга" просто із зони АТО. Актор Дмитро Тубольцев у відвертому інтерв'ю розповів про війну на екрані та у житті.

На зйомки першої частини "Гвардії" український актор Дмитро Тубольцев, виконавець ролі Вуйка, потрапив просто з передової: він добровольцем пішов до АТО й встиг ще повоювати у Пісках.

"Я був на бойовому посту, йшов невеликий бій, і мені зателефонував кастинг-менеджер: "Доброго дня, ми вас запрошуємо на проби фільму "Гвардія". – "А фільм про що?" - "Про добровольців, які їдуть на фронт". – "А я вже на пробах". – "Так? А де ви, я вас не бачу?" - "Я у Пісках". Мовчання… – пригадує Дмитро. – Потім передзвонили: "Вас затверджено!". Я все пояснив командиру, і мене відпустили".

На знімальному майданчику Дмитро був, напевно, найпершим консультантом і помічником для інших акторів. Тільки-но з умов справжньої, не "кіношної" війни, він міг підказати все: як тримати гвинтівку, як реагувати у бойових ситуаціях. "Усю першу "Гвардію" години по дві готував хлопців, тренував, розповідав, як тримати зброю. Аня-снайпер у мене по снігу повзала з гвинтівкою, більше всіх працювала, щоб вжитися у роль. На війні у тебе змінюється психологія. Деякі почуття майже атрофуються, але й життя цінуєш більше. Звичайно, я хлопцям все це розповідав, щоб вони розуміли, що грати, – ділиться артист у інтерв'ю для МедіаНяні. – Мій головний висновок: більшості акторів, які чують про війну, хочеться це зіграти. А тому, хто там був, хочеться це сховати, забути. У цьому й різниця. Але хлопці (бойові товариші Дмитра Тубольцева. – Прим.ред.) писали: "Треба побільше таких фільмів, бо про нас ніхто не знає".

11082026
Друга декада серпня розпочнеться переважно сухою та сонячною погодою.
Комерціалізація історичної пам'яті виникла задовго до появи сучасних маркетингових стратегій. Ідея продавати людям можливість бути запам'ятованими нащадками виявилася надзвичайно прибутковою справою ще у 19 столітті.
Якщо в одних мегаполісах рухомі сходи вирішують проблему заторів, то в інших вони кидають виклик законам гравітації та людським страхам.