Запуск з руки, невразливий для ЗРК, сучасна оптика: ці та інші переваги розвідувального дрону FlyEye

Гроші

Розвідка сьогодні відіграє важливу роль у веденні війни в Україні…

Мінімальні втрати та розвідка для дистанційних ударів – це головне, на чому зараз зосереджено ЗСУ. Тому розвідувальний дрон FlyEye на озброєнні України може кардинально змінювати ситуацію на полі бою.

«Це насамперед легкі розвідувальні дрони, які використовуються для ведення розвідки на глибину території противника до 50 км. Має інфрачервоні сенсори, що дозволяє вести повноцінну розвідку, зйомку в нічний час. Крім того, дані БПЛА мають лазерний далекомір, що також допомагає визначати відстань до об'єкта. За яким ведеться спостереження та значно підвищує ефективність коригування вогню артилерії», - каже військовий експерт Олександр Коваленко.

Переваги розвідувального дрону FlyEye:

  • Не потрібні спеціальні пускові установки, запуск можливий з руки.
  • Швидкість польоту 160 км/год, а висота – до 4 км. Це робить його невразливим для ворожих зенітних установок.
  • Сумісний з усіма західноєвропейськими артилерійськими установками.
  • Автоматизована система керування вогнем.
  • Найсучасніша оптика, картинка з якої дозволяє як розумно оборонятися, так і вчасно йти у наступ.

У комплексі роботи з HIMARS та М-270, дрон FlyEye – вбивчий союз для рашистів. Подробиці – у сюжеті:

Читайте також:

Червоний пісок, скелі, виточені вітром у химерні форми, що буквально кидають виклик гравітації, та кольори, які здаються позаземними.
25052026
Нічні знімки нашої планети з космосу зазвичай викликають ілюзію стабільності. Здається, що мереживо міських вогнів залишається незмінним роками. Проте свіжі супутникові дані американського космічного агентства NASA спростовують цей стереотип. 
Коли ми чуємо слово «джин», у голові зазвичай виринає образ синього велетня з діснеївського мультфільму, який слухняно виконує три бажання та ховається у старій лампі. 
25052026
Під час археологічних розкопок у Єрусалимі дослідники натрапили на підземну структуру, яка одразу викликала більше запитань, ніж відповідей...
Успенський собор Києво-Печерської лаври, закладений ще у 1073 році, пережив і навалу орд, і тотальний підрив у часи Другої світової війни.