Залізний шпигун: росія збирається запустити в космос супутник, щоб стежити за українськими військами

Гроші

Відомо, що все, що запускає рф в повітря, згоряє ще на поверхні землі…

У війні з Україною росія шукає нові і нові можливості хоч якось покращити своє становище на полі бою. І ось «великі російські уми» вирішили, що треба запустити супутник «Анобус-5», щоби шпигунити за українськими військами. Однак, як вважають експерти, це не вплине на успішність російської армії.

«Це супутник із роздільною здатністю 1,2 метри і хочу сказати, що це невелике розрішення для оптичного супутника, який має давати результати зйомки територій виявлення систем протиповітряної оборони, місць знаходження артилерійського вогню. - каже експерт в галузі безпеки Володимир Мартиненко – Якщо враховувати всю серйозність настрою росії, запустити в небо чергове космічне сміття, то, звичайно ж, це може статися. Щоправда, на мій погляд, це не дуже вплине взагалі на ті дані, які отримують росіяни».

До того ж відомо, що все, що запускає росію у повітря, згоряє ще на поверхні землі на недостатній висоті, аби від'єднатися від ракетоносія. І замість того, щоб витрачати мільярди доларів на війну, краще покращили б життя свого народу і не лізли до чужого.

Подробиці – у сюжеті:

Читайте також:

Офіційна радянська історія роками малювала картинку «зразкового порядку» під час виїзду мешканців Прип’яті. Але документи та свідчення очевидців відкривають зовсім іншу реальність. 
Іноді, щоб здійснити археологічний прорив, не потрібно споряджати експедицію в Єгипет. Достатньо просто почати копати льох на власному подвір'ї. Саме так сталося у 1965 році в селі Межиріч, що на Черкащині. 
Коли ми чуємо слово «бункер», уява малює вогкі бетонні коридори глибоко під землею. Проте ставка «Вервольф» під Вінницею була влаштована інакше. 
До 2016 року вчені були переконані: морські рептилії — іхтіозаври — зазвичай не виростали довшими за три метри. Це були вправні, але порівняно невеликі мешканці океанів. Проте…
14052026
Двигун може виглядати «залізним», але його стан часто залежить не від великих поломок, а від дрібних щоденних звичок...