Залишиться лише «Подорожник» та «Бояришнік»: результати санкцій дісталися фармацевтичного ринку рф

Гроші

У росії вже не вистачає препаратів…

Вже п'ятий місяць, як у рф в моду увійшло нове для росії словосполучення «імпортозаміщення». Після нескінченних пакетів санкцій промисловість рф змушена сама виробляти більшість товарів. І якщо з одягом, їжею та іншими важливими речами росія хоч трохи справляється, то на фармацевтичному ринку справжня катастрофа.

«100% неможливо імпортозамінити на сьогоднішній день, тому що фармацевтичне виробництво нових ліків потребує дуже багато вливання грошей. Розробка одного нового препарату триває близько десяти років і коштує не менше мільярда євро. Я не думаю, що росія у сьогоднішній ситуації має такі можливості», - говорить доктор фармацевтичних наук, професор Костянтин Косаченко.

Вихід із становища російські чиновники вбачають у націоналізації та скупці за копійки іноземних фармацевтичних компаній, розташованих на території рф. Це, як каже директор фонду «Подаруй життя» Катерина Шергова, збереже для споживача препарати, до яких звикли росіяни, але повністю зупинить клінічні дослідження:

«Це означає, що ми, як пацієнти, будемо відкинуті на багато десятиліть назад».

Подробиці – у сюжеті:

Читайте також:

Навколо масонів стільки туману, що розгледіти за ним реальних людей майже неможливо. Здається, що вони — герої голлівудських трилерів про світову змову, а не реальна організація з багатовіковою історією.
Поки ми переймаємося глобальним потеплінням, на нашому континенті існує місце, яке просто проігнорувало всі кліматичні катастрофи останніх десяти мільйонів років.
Коли чуєш слово «масони», уява малює картинки з пригодницьких фільмів: похмурі підземелля, люди в каптурах, дивні знаки та змови, що вирішують долі цілих народів. 
Коли місто під ударом, сила не лише у м’язах, а у відвазі та рішучості...
Під товщею води Чорного моря, якою ми звикли милуватися з набережних, ховається механізм, здатний перетворити сучасне сталеве судно на купу брухту за лічені хвилини. І мова не про шторми, до яких усі звикли.