Немає чим лагодити: взимку росіяни можуть залишитися без риби через неможливість ремонту власних суден

Гроші

Іноземні порти один за одним почали відмовлятися обслуговувати російських кораблів.

Російські капітани рибальських судів завжди прагнули потрапити до Балтійського моря. Однак їхали вони туди не в гонитві за кращим уловом, а щоб відремонтувати та модернізувати свої судна. В основному робили вони це в Норвегії, Фінляндії, Польщі та країнах Балтії.

«У цих країнах якість ремонту набагато вища. Там оригінальні запчастини, нормальні двигуни, олії, фарби», - каже капітан першого рангу запасу Андрій Риженко

Проте, з повномасштабним вторгненням росії в Україну, путін позбавив рибалок можливості проводити ремонтні роботи на Заході. Іноземні порти один за одним почали відмовлятися обслуговувати російські судна. І тут не тільки про чергові санкції – вони просто не хочуть мати нічого спільного з росією.

«На ремонт всіх суден державної та приватної власності росії було накладено заборону. Тобто кораблі під прапором рф чи з російською реєстрацією до обслуговування та ремонту в країнах Європи не приймаються. Крапка!» – підсумував Андрій Риженко.

Рибний промисел рпосії опинився під загрозою. Вже цієї зими росіяни можуть залишитися без улюбленої горбуші та лосося. А далі лише гірше…

Подробиці – у сюжеті:

Читайте також:

Коли пандемія поставила культурне життя на паузу, більшість театрів просто архівували записи старих вистав. Але для тих, хто звик до експериментів, зачинені двері залів стали поштовхом до створення абсолютно нового формату. 
10052026
Ми звикли до класичного знімка 1968 року, де наша планета велично сходить над місячним горизонтом. 
Радянське керівництво майже три доби тримало країну в інформаційному вакуумі. Офіційні повідомлення мовчали, а міста й села обростали чутками. 
09052026
Уявіть звичайний робочий день на будівництві в китайському Чунціні: екскаватори, шум, бетон. І раптом з-під землі з’являється щось, що більше нагадує опору мосту, ніж живу істоту. 
Класичне уявлення про театр зазвичай обмежується оксамитовими кріслами, важкою завісою та тишею в залі. Проте сьогодні це мистецтво дедалі частіше виходить за межі архітектурних стандартів. 
Коли масштабна катастрофа розгортається під боком, перша реакція тоталітарної системи — закрити всі засувки інформації. Два дні після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС радянське керівництво вдавало, що нічого не відбулося.