На росії лежить «серпневе прокляття»: що це таке і як проявиться у 2022 році?

Гроші

Останній місяць літа стає для рф знаковим у плані трагедій та катастроф…

Протягом багатьох років останній місяць літа стає для росії знаковим щодо трагедій і катастроф. Список великих російських бід, що трапилися саме у серпні величезний. Вперше про «серпневе прокляття» заговорили 1991 року, коли був триденний державний переворот, який забрав 10 життів. Тоді в СРСР була економічна криза. Потім 1998 року стався технічний дефолт і крах рубля. За одну ніч росіяни втратили все. Ціни злетіли до небес, почався дефіцит та продовольчий голод.

Наприкінці 90-х в росією прокотилася серія терактів: 31 серпня 1999 року вибух на Манежній площі, теракт у підземному переході біля метро Пушкінська в Москві, вибуху житлових будинків на Каширському шосе, терористки-смертниці 2004 року в двох літаках і серія вибухів метро на росії.

А одна з найзагадковіших і найзасекреченіших серпневих катастроф – це аварія підводного човна «Курськ» 12 серпня 2000 року в Баренцевому морі. Потім був початок війни в Чечні та російське вторгнення до Грузії.

Однак серпень 2022 року для росіян стане «найспекотнішим», тому що крім катастроф, які приготувала їм природа, нових санкцій, які ще більше загонять російський народ у злиднів, матері росії отримають черговий вантаж 200 від ЗСУ. Подробиці – у сюжеті:

Читайте також:

Сучасна британська політика щодо України обґрунтовується на глибокому стратегічному розрахунку. Лондон не просто дає нам зброю — він будує нову архітектуру безпеки, яка назавжди блокує російський імперіалізм.
03072026
Якщо зайти на розкопки давньоримського міста Помпеї, то на багатьох перехрестях можна побачити великі глиняні амфори з відбитими горловинами. Це були перші громадські пісуари.
Військова форма завжди диктувала тренди повсюдної моди. Це історичний факт. Звичайнісінький в'язаний світло на ґудзиках та закрита маска від вітру насправді ховають у собі деталі наймасштабнішої битви 19 століття.
Світовий вплив Великої Британії сьогодні рідко вимірюється військовою силою напряму. Натомість дедалі частіше йдеться про дипломатичну мережу, історичні зв’язки та так звану «м’яку силу», яка працює не через примус, а через інституції та партнерства.