Мобільна загроза: як українські захисники працюють із реактивною системою залпового вогню «Бастіон»?

Гроші

Основне призначення – ураження легкоброньованої техніки та піхоти ворога…

Реактивна система залпового вогню «Бастіон» – це зброя масового знищення живої сили російських окупантів. Працює комплекс на Лиманському напрямку, який є однією з найгарячіших точок на лінії фронту. Ця система мобільна, а для запуску повного пакета заряду потрібно лише 20 секунд.

Бойова частина комплексу «Бастіон» – це реактивна система залпового вогню БМ-21 Град, але модернізована. Перевага – система автоматичного перезаряджання боєкомплекту. Максимальна дальність ураження цілей – 40 км.

«Основне призначення – ураження легкоброньованої техніки та піхоти. Якщо по танку потрапить, то, можливо, гусеницю зіб'є. Якщо ж пряме влучення, то це має конкретно повезти», - каже військовослужбовець ЗСУ із позивним «Лео».

Сам автомобіль з реактивною системою залпового вогню здатний розігнатися до 100 км/год. Не рідко, згадують бійці, доводилося швидко виїжджати з-під обстрілу. А щоби підготувати систему до бойового завдання, екіпажу достатньо близько п'яти хвилин. Як українські захисники працюють із реактивною системою залпового вогню «Бастіон» - дивись у відео:

Читайте також:

Коли пандемія поставила культурне життя на паузу, більшість театрів просто архівували записи старих вистав. Але для тих, хто звик до експериментів, зачинені двері залів стали поштовхом до створення абсолютно нового формату. 
10052026
Ми звикли до класичного знімка 1968 року, де наша планета велично сходить над місячним горизонтом. 
Радянське керівництво майже три доби тримало країну в інформаційному вакуумі. Офіційні повідомлення мовчали, а міста й села обростали чутками. 
09052026
Уявіть звичайний робочий день на будівництві в китайському Чунціні: екскаватори, шум, бетон. І раптом з-під землі з’являється щось, що більше нагадує опору мосту, ніж живу істоту. 
Класичне уявлення про театр зазвичай обмежується оксамитовими кріслами, важкою завісою та тишею в залі. Проте сьогодні це мистецтво дедалі частіше виходить за межі архітектурних стандартів. 
Коли масштабна катастрофа розгортається під боком, перша реакція тоталітарної системи — закрити всі засувки інформації. Два дні після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС радянське керівництво вдавало, що нічого не відбулося.