Кримняша Поклонська із сестрою відбирають у росіян збудовані в Криму будинки

Гроші

Продавши землю сестри можуть покласти до кишені $150 млн…

Західне узбережжя Криму, село Уютне, Сакський район. Через широкі пляжі з білим піском його називають «Кримськими Мальдівами». Жити тут мріє багато хто. Ось тільки тим росіянам, яким пощастило купити тут землю та збудувати будинок, не судилося жити там спокійно.

На землю та будинки адміністрація відмовляється видавати документи, нібито вони збудували будинки на землях сільгосппризначення на яких нічого будувати, а відповідно реєструвати не можна. Насправді, все набагато простіше, є дуже приємний шматок землі, який можна вигідно і дорого продати. А знаходиться він просто перед новозбудованими будинками росіян-переселенців і вважається землею сільгосппризначення.

Тому спраглі до наживи, вирішили поміняти місцями документи на землі. Але найцікавіше, що керує цим усім пані головний прокурор Криму няшка Поклонська зі своєю старшою сестрою. Продавши землю, сестри можуть покласти до кишені $150 млн, а за таку суму знести і кілька будинків звичайних смертних не шкода.

«У нас більше нічого ніде немає – ні дома, ні квартири. Нічого!» – бідкається росіянка, яка приїхала допомагати путіні освоювати «Крим наш».

Тільки чого дивуватися? У країні, де настільки сильно процвітає корупція, очікувати справедливості не варто. До того ж, усіх, хто підтримує окупацію українських земель, обстріл мирних міст і геноцид українського народу ще чекає розплата. І це лише початок…

Подробиці – у відео:

Відео

Читайте також:

08052026
Якщо робочий тиждень витиснув із вас усі соки, а мозок вимагає якісного перезавантаження, ви прийшли за адресою. Забудьте про нудні звіти та викиньте з голови побутову рутину. 
Те, що театрали та кінорежисери роками називали «магією сцени» або внутрішнім перемикачем, насправді є чітким та дещо лякаючим фізіологічним процесом.
Перші години після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС чітко оголили головний принцип радянського керівництва — захищати честь мундира, навіть коли навколо плавиться пресований графіт і зашкалюють дозиметри. 
У 1960-х роках бразильський режисер Аугусто Буал вирішив повністю змінити правила театрального мистецтва і переніс сцену туди, де її ніхто не очікував побачити. Він створив так званий «невидимий театр». 
07052026
Згідно із законом збереження енергії, вона нікуди не зникає, а лише змінює форму.
Сьогодні сцена перетворюється на простір, де цифрові технології та інженерія працюють нарівні з режисером, щоб викликати у глядача максимальний емоційний відгук.