Катування у Мелітополі: рашисти б'ють, ґвалтують і змушують мирне населення зізнаватись у вигаданих злочинах

Гроші

У той же час окупанти бояться мирних мешканців, які чекають на момент аби їх розірвати…

Мелітополь – одне з міст, де люди в перші дні війни героїчно зупиняли колони окупантів голими руками і при рашистах спалили опудало путіна. Однак із мирних мітингів на підтримку України орки почали красти людей та піддавати їх тортурам.

«Ми спілкувалися з людьми, які були у полоні та яких відпустили. Серед них був хлопчик, який просив не називати його на ім'я, сказав, що це не він і швидко втік. Тобто з людиною там щось таке зробили, що вона не хоче про це говорити», – розповідає українська активістка, яка зараз перебуває у тимчасово окупованому Мелітополі Анастасія.

За словами дівчини, полонених один день годують, а другого дають тільки воду. Найімовірніше, щоб вони не могли дати нормальної відсічі, але при цьому виглядали «презентабельно» для російського ТБ, де їх видають за нацистів, убивць та накродилерів. Однак, це далеко не всі звірства окупаційної комендатури Мелітополя.

«Я знаю, що є випадки зґвалтування чоловіків, про які вони не заявили», - каже Настя.

У полоні ні в чому не винні мелітопольці щодня зазнають тортур, але вірять, що Україна переможе і рашисти це теж чудово знають.

«Фізичною силою вони примушують їх, але автомат їм у руки вони не дадуть. Наші люди дуже агресивно налаштовані у їхній бік і вони це побачили у перші дні, коли ми проходили мітинги. Вони коли по одному, то постійно оглядаються, бо боятися населення», - резюмує мелітопольська активістка.

І правильно роблять, бо Мелітополь – це Україна. Так було, є і буде завжди! А СЗУ скоро про це нагадає оркам.

Подробиці – у сюжеті:

Читайте також:

Людина завжди прагнула не лише підкорювати гірські вершини, але й адаптувати їх під власні потреби та комфорт. Сучасна індустрія туризму та екстремального відпочинку невпинно освоює найважкодоступніші локації планети. 
Італійське містечко Больцано щороку приваблює тисячі туристів не лише своїми гірськолижними трасами, а й унікальною можливістю зазирнути в епоху ранньої бронзи. 
У той час як досвідчені альпіністи витрачають десятки тисяч доларів на кисневі балони, спеціальні маски та високотехнологічний одяг для підкорення Евересту, у небі над ними розгортається зовсім інша історія. 
Довгий час фундаментальна наука стверджувала, що існування ссавців у високогірній «зоні смерті» неможливе. 
Технології майбутнього часто створюються не в надсекретних лабораторіях мільярдних корпорацій, а в університетських аудиторіях талановитою молоддю. 
Високо в Гімалаях, де нестача кисню вбиває непідготовлену людину за лічені години, вирує повноцінне життя. Справжніми володарями цих неприступних територій є гімалайські гірські козли (тари).