Катування у Мелітополі: рашисти б'ють, ґвалтують і змушують мирне населення зізнаватись у вигаданих злочинах

Гроші

У той же час окупанти бояться мирних мешканців, які чекають на момент аби їх розірвати…

Мелітополь – одне з міст, де люди в перші дні війни героїчно зупиняли колони окупантів голими руками і при рашистах спалили опудало путіна. Однак із мирних мітингів на підтримку України орки почали красти людей та піддавати їх тортурам.

«Ми спілкувалися з людьми, які були у полоні та яких відпустили. Серед них був хлопчик, який просив не називати його на ім'я, сказав, що це не він і швидко втік. Тобто з людиною там щось таке зробили, що вона не хоче про це говорити», – розповідає українська активістка, яка зараз перебуває у тимчасово окупованому Мелітополі Анастасія.

За словами дівчини, полонених один день годують, а другого дають тільки воду. Найімовірніше, щоб вони не могли дати нормальної відсічі, але при цьому виглядали «презентабельно» для російського ТБ, де їх видають за нацистів, убивць та накродилерів. Однак, це далеко не всі звірства окупаційної комендатури Мелітополя.

«Я знаю, що є випадки зґвалтування чоловіків, про які вони не заявили», - каже Настя.

У полоні ні в чому не винні мелітопольці щодня зазнають тортур, але вірять, що Україна переможе і рашисти це теж чудово знають.

«Фізичною силою вони примушують їх, але автомат їм у руки вони не дадуть. Наші люди дуже агресивно налаштовані у їхній бік і вони це побачили у перші дні, коли ми проходили мітинги. Вони коли по одному, то постійно оглядаються, бо боятися населення», - резюмує мелітопольська активістка.

І правильно роблять, бо Мелітополь – це Україна. Так було, є і буде завжди! А СЗУ скоро про це нагадає оркам.

Подробиці – у сюжеті:

Читайте також:

У Національному музеї народної архітектури та побуту в Пирогові серед столітніх зрубів та солом’яних стріх є речі, які бачили зміну епох. Якщо зайти в будь-яку автентичну хату, погляд обов’язково зупиниться на масивній дерев’яній скрині.
Людство дісталося Місяця шляхом розрахунків українця, який панічно боявся… власного імені. 
Ваш паспорт — це не просто папірець, а справжня карта скарбів, де замість «Х» стоїть ваше власне прізвище. Ми звикли вважати підписи в документах формальністю, але для наших предків це був ідентифікаційний код, бренд та навіть стисла біографія.
У київському музеї порцеляни, серед тендітних ваз та витончених сервізів, стоїть фігура, яка вибивається із загального ряду. Колекціонери та прихильники східної філософії переконані: цей предмет має власну свідомість.
24032026
Рекордна спека і тривала посуха по всьому світу відкрили на дні річок і водосховищ неймовірні археологічні та історичні знахідки...