Хліб 2022: українські фермери, незважаючи на обстріли та заміновані поля, виїхали на збір врожаю

Гроші

Ця компанія зі збирання зерна стала найскладнішою за всю історію незалежності України…

Компанія зі збирання зерна у 2022 році стала найскладнішою за всю історію незалежності України. І якщо раніше росія прицільно знищувала елеватори, в яких зберігався врожай минулого року, то зараз під вогнем орків ті поля, які українським фермерам ціною неймовірних зусиль вдалося засіяти навесні.

«Вони стріляють запальними снарядами цілеспрямовано у три різні точки на полі, щоб воно горіло з різних боків і його неможливо було загасити. Тобто вони роблять це спеціально. Вогонь більше трьох метрів, все згоряє миттєво», - каже голова криворізької районної військової адміністрації, каже Євген Ситниченко.

Але навіть попри це комбайнери, ризикуючи власним життям, виїжджають на поля і намагаються врятувати хоч частину врожаю, щоб не допустити голоду в Україні.

«Ще п'ять років тому ми збирали близько 60 млн. тон зерна. І цього цілком вистачало і для внутрішнього, і для зовнішнього ринків. Тому прогнозовані 50, а за нашими підрахунками – 60 млн. тон, які ми очікуємо зібрати за зерновими, цілком вистачить. Включаючи основні зернові культури, наприклад, пшеницю, де для українського ринку потрібно близько 5-6 млн. тон, а ми вирощує близько 25-30 млн. тон», - каже директор Інституту аграрної економіки Юрій Лупенко.

Подробиці – сюжет:

Читайте також:

Китай вкотре довів, що вміє дивувати, поєднуючи тисячолітні традиції з фантастичними технологіями майбутнього, і не така давно вони перевершили самі себе, змусивши весь світ затамувати подих. Це було не просто красиво, а приголомшливо.
22032026
У новому секторі нещодавно відкритого некрополя у Римі дослідники виявили групу пізньоантичних поховань. 
22032026
У Сінгапурі фотограф Чуандо Тан відсвяткував 60-й день народження, але виглядає так, ніби йому лише 20...
Деякі твердження геологів підштовхують до сенсаційного висновку: Сфінкс стояв у пустелі ще тоді, коли самої пустелі не існувало.
Черкащина та Київщина в середині XVII століття нагадували порохову бочку, де ґніт підпалили з обох боків. Поки у Варшаві приймали чергові закони, на українських землях зріло розуміння: домовитися з системою не вийде.