Генерал геноциду: хто такий генерал Суровікін, якого нині називають чи не головним відповідальним за війну в Україні

Гроші

Якими військовими злочинами в Україні та інших країнах світу він відзначився...

Це обличчя має знати кожен. Герой росії за сирійську операцію, командир повітряно-космічних сил, керівник злочинного угрупування, котре нині воює в Україні – генерал армії Сергій Суровікін. Генерал армії – найвище звання серед генералів, наступний лише маршал. І саме цей генерал видає злочинні накази здійснювати ракетний терор України.

Торговельний центр в Кременчуці свідомо атакували ракетою Х22, котра містить майже тонну вибухівки, це як півтори тисячі гранат. Запустили ракету з бомбардувальника ТУ22, що вилетів з Калузької області, долетів у Курськ і на швидкості 900 км/год запустив ракету.

Щоб атакувати санаторій та житловий будинок на Одещині, то бомбардувальник подолав більше 1 тисячі кілометрів, щоб зробити запуск трьох ракет вартістю 300 тис дол кожна. Знищення житлових будинків і громадської інфраструктури посилилися після публічного оголошення Кремлю відповідальних за війну в Україні (генерал Лапін і генерал Суровікін). З початку вторгнення росії в Україну, окупанти запустили на нашу землю близько 3 тисяч ракет.

Ці військові злочинці керували російськими найманцями ще в часи Сирійської війни. Сергій Суровікін особисто зустрічав путіна в Сирії. Не дочекавшись кінця сирійської авантюри, путін вручив йому медаль героя росії.

Завдяки чому Суровікін став відомим ще далекого 1991 року? Чим нині атакує Україну Кремль? Про це та більше дивися у сюжеті програми «Гроші»

Дивися також:

27032026
Хочеться просто впасти у крісло, взяти щось смачне і дозволити екрану поглинути всю вашу увагу. Саме для цього існує «кіно вихідного дня» — те, де пульс частішає, а сценарій не дає шансу на нудьгу. Що ж приготував ТБ-світ цього вікенду? 
27032026
У Китаї будівельники натрапили на те, що змінило уявлення про місцеву юрську фауну...
Японський антикваріат часто нагадує скриньку з подвійним дном, адже на дні чашки можна побачити обличчя жінки. Це не галюцинація і не гра тіней, а «літофанія» - втрачене мистецтво, яке сьогодні зводить з розуму колекціонерів та істориків.
Радянська пропаганда ліпила з нього постать без страху та докору. Для підлеглих він був справжнім небожителем, перед яким тремтіли коліна навіть у досвідчених інженерів. 
Ми звикли, що артефакти — це щось із часів Київської Русі або розкопок античних міст, проте справжня археологія іноді ховається у звичайній шафі.