«Ця війна 22 століття»: український ІТ-шник став висококласним військовим ЗСУ завдяки цивільному руху

Гроші

Для захисника з позивним Куба ця війна особлива…

Колись, у мирному житті, він був ІТ-шником, але 2022 рік продиктував нові правила життя. Зараз він – висококласний військовослужбовець із позивним Куба.

«З людьми, з якими ми зараз воюємо разом, нас звела доля за кухлем чаю в одному з харківських барів. Хлопці тоді були громадянськими стрілками. І я, навіть не думаючи, наступного дня приєднався до їхнього руху. Тобто 2014 року я став цивільним стрільцем», - згадує початок свого військового шляху Куба.

Навички стрільби у цивільному житті неабияк допомогли чоловікові влитися у боротьбу проти окупантів у рідному Харкові. Для Куби ця війна особлива, адже руку кривавого брата зі сходу він відчув далекого 2014 року, коли «зелені чоловічки» висадилися у його рідному Криму.

Чому війну в Україні чоловік називає «війною 22 століття»? Як отримав поранення та чому вважає, що «партизанити, як у Другій світовій, неефективно»? Подробиці – у сюжеті:

Читайте також:

Те, що театрали та кінорежисери роками називали «магією сцени» або внутрішнім перемикачем, насправді є чітким та дещо лякаючим фізіологічним процесом.
Перші години після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС чітко оголили головний принцип радянського керівництва — захищати честь мундира, навіть коли навколо плавиться пресований графіт і зашкалюють дозиметри. 
У 1960-х роках бразильський режисер Аугусто Буал вирішив повністю змінити правила театрального мистецтва і переніс сцену туди, де її ніхто не очікував побачити. Він створив так званий «невидимий театр». 
07052026
Згідно із законом збереження енергії, вона нікуди не зникає, а лише змінює форму.
Сьогодні сцена перетворюється на простір, де цифрові технології та інженерія працюють нарівні з режисером, щоб викликати у глядача максимальний емоційний відгук.
Коли ми говоримо про аварію на ЧАЕС, то часто згадуємо помилки персоналу чи фатальний збіг обставин під час експерименту. Проте справжня причина трагедії була закладена в фундамент станції ще на етапі креслень.