«Ця війна 22 століття»: український ІТ-шник став висококласним військовим ЗСУ завдяки цивільному руху

Гроші

Для захисника з позивним Куба ця війна особлива…

Колись, у мирному житті, він був ІТ-шником, але 2022 рік продиктував нові правила життя. Зараз він – висококласний військовослужбовець із позивним Куба.

«З людьми, з якими ми зараз воюємо разом, нас звела доля за кухлем чаю в одному з харківських барів. Хлопці тоді були громадянськими стрілками. І я, навіть не думаючи, наступного дня приєднався до їхнього руху. Тобто 2014 року я став цивільним стрільцем», - згадує початок свого військового шляху Куба.

Навички стрільби у цивільному житті неабияк допомогли чоловікові влитися у боротьбу проти окупантів у рідному Харкові. Для Куби ця війна особлива, адже руку кривавого брата зі сходу він відчув далекого 2014 року, коли «зелені чоловічки» висадилися у його рідному Криму.

Чому війну в Україні чоловік називає «війною 22 століття»? Як отримав поранення та чому вважає, що «партизанити, як у Другій світовій, неефективно»? Подробиці – у сюжеті:

Читайте також:

Поки у 1708 році Батурин догорав, перетворюючись на попіл, у сотному місті Лебедин, на Сумщині, розгорталася інша драма, не менш моторошна, але значно менше «розкручена» підручниками історії.
Зубний біль у космосі — це не просто дискомфорт, а загроза всій місії. Більшість звичних нам стоматологічних матеріалів на орбіті суворо заборонені, бо вони легко займаються. Несподіване рішення цієї проблеми прийшло від підлітків із харківської гімназії.
Не так давно на Донеччині помітили людину, чиє прізвище колись змушувало тріпотіти імперські кабінети. Грегор Розумовський, прямий нащадок останнього гетьмана Кирила Розумовського, приїздив до Краматорська. 
Даніїл Лубкін офіційно увійшов до списку Forbes «30 до 30» як один із найперспективніших підприємців, що змінюють правила гри на глобальному ринку. 
Гаїтянські мігранти вирушають до Сполучених Штатів у пошуках кращого життя, але разом із валізами часто змушені нести і тягар чужих упереджень…
12032026
Пошуки могили Чингісхана давно перетворилися на своєрідний «Святий Грааль» для археологів.