«Ця війна 22 століття»: український ІТ-шник став висококласним військовим ЗСУ завдяки цивільному руху

Гроші

Для захисника з позивним Куба ця війна особлива…

Колись, у мирному житті, він був ІТ-шником, але 2022 рік продиктував нові правила життя. Зараз він – висококласний військовослужбовець із позивним Куба.

«З людьми, з якими ми зараз воюємо разом, нас звела доля за кухлем чаю в одному з харківських барів. Хлопці тоді були громадянськими стрілками. І я, навіть не думаючи, наступного дня приєднався до їхнього руху. Тобто 2014 року я став цивільним стрільцем», - згадує початок свого військового шляху Куба.

Навички стрільби у цивільному житті неабияк допомогли чоловікові влитися у боротьбу проти окупантів у рідному Харкові. Для Куби ця війна особлива, адже руку кривавого брата зі сходу він відчув далекого 2014 року, коли «зелені чоловічки» висадилися у його рідному Криму.

Чому війну в Україні чоловік називає «війною 22 століття»? Як отримав поранення та чому вважає, що «партизанити, як у Другій світовій, неефективно»? Подробиці – у сюжеті:

Читайте також:

Коли пандемія поставила культурне життя на паузу, більшість театрів просто архівували записи старих вистав. Але для тих, хто звик до експериментів, зачинені двері залів стали поштовхом до створення абсолютно нового формату. 
10052026
Ми звикли до класичного знімка 1968 року, де наша планета велично сходить над місячним горизонтом. 
Радянське керівництво майже три доби тримало країну в інформаційному вакуумі. Офіційні повідомлення мовчали, а міста й села обростали чутками. 
09052026
Уявіть звичайний робочий день на будівництві в китайському Чунціні: екскаватори, шум, бетон. І раптом з-під землі з’являється щось, що більше нагадує опору мосту, ніж живу істоту. 
Класичне уявлення про театр зазвичай обмежується оксамитовими кріслами, важкою завісою та тишею в залі. Проте сьогодні це мистецтво дедалі частіше виходить за межі архітектурних стандартів. 
Коли масштабна катастрофа розгортається під боком, перша реакція тоталітарної системи — закрити всі засувки інформації. Два дні після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС радянське керівництво вдавало, що нічого не відбулося.