Білоруські військові навчання: наскільки ці показові виступи є небезпечними для України?

Гроші

Білорусь свідомо продовжує йти на поводу у росії та допомагати агресору...

Білорусь свідомо продовжує йти на поводу у росії та допомагати агресору, постачаючи його озброєнням та надає йому свою територію для обстрілів України.

«Білорусь втратила свою правосуб'єктність. Лукашенко робить усе, що йому скаже путін. Там є російські інструктори, радники та закордонні загони. Білорусь – окупована країна. Їм сказали робити навчання, вони їх роблять навіть якщо не хочуть», - каже військовий експерт Михайло Пітула.

Подібні навчання з боку білорусії проводилися вже кілька разів і щоразу лякали своїми «серйозними намірами». Але насправді всі розуміють, що білоруська армія дуже нечисленна і не готова йти на смерть заради бункерного тирана.

«Чи можемо ми розглядати ситуацію, що Білорусь пішла в атаку на Україну? Це дуже малоймовірний сценарій. Ті білоруси, які служили у радянській армії (стара школа), вони чудово знають можливість української школи. Все ж таки, у разі наказу атакувати, білоруські військові скоріше перейдуть на бік українських ЗСУ», - вважає військовий експерт Михайло Пітула.

Подробиці – у сюжеті:

Читайте також:

Коли пандемія поставила культурне життя на паузу, більшість театрів просто архівували записи старих вистав. Але для тих, хто звик до експериментів, зачинені двері залів стали поштовхом до створення абсолютно нового формату. 
10052026
Ми звикли до класичного знімка 1968 року, де наша планета велично сходить над місячним горизонтом. 
Радянське керівництво майже три доби тримало країну в інформаційному вакуумі. Офіційні повідомлення мовчали, а міста й села обростали чутками. 
09052026
Уявіть звичайний робочий день на будівництві в китайському Чунціні: екскаватори, шум, бетон. І раптом з-під землі з’являється щось, що більше нагадує опору мосту, ніж живу істоту. 
Класичне уявлення про театр зазвичай обмежується оксамитовими кріслами, важкою завісою та тишею в залі. Проте сьогодні це мистецтво дедалі частіше виходить за межі архітектурних стандартів. 
Коли масштабна катастрофа розгортається під боком, перша реакція тоталітарної системи — закрити всі засувки інформації. Два дні після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС радянське керівництво вдавало, що нічого не відбулося.