З торбами повними сміття. Саме так ці жителі міста Сурабаї щодня прямують на автобусну зупинку. Інші пасажири з подивом спостерігають за незвичайною ходою, а еко-свідомі сурабайці незворушно міняють пластик... на квитки.
Ми міняємо пластикові пляшки на квитки, і таким чином очищуємо наші вулиці від сміття.
Рупія, Пасажирка
Школярі сплачують проїзд пляшками в самому автобусі. Одна така машина збирає до двохсот п’ятдесяти кілограмів пластику за день, а це близько семи з половиною тонн за місяць.
Замість кидати пляшки аби де, мої діти ретельно збирають їх, а потім обмінюють на квитки на автобус.
Руді Хартоно, пасажир
Зібрані пляшки та склянки продають на аукціонах компаніям з переробки відходів. А виручені кошти витрачають на ремонт автобусів та на озеленення міста.
Це цікава та далекоглядна політика. Нині ми оцінюємо її ефективність, схему фінансування, залучаємо зацікавлені сторони. І згодом плануємо тиражувати її в інших містах країни.
Сиїр Асіх Аманаті, очільниця програми
Сурабая – друге найбільше місто Індонезії. Щодня три мільйони сурабайців викидають близько чотирьохсот тонн пластику . Воно й не дивно, бо більше за Індонезію виробів з цього матеріалу випускає лише Китай. Однак вже до 2020 року влада цієї острівної країни сподівається повністю позбутися такого сміття.
Більше цікавого дивіться у ДжеДАІ на 2+2 та підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook.