Pagani Zonda Barchetta за $17 мільйонів посідає третє місце серед найдорожчих суперкарів світу

ДЖЕДАІ

Досягати шаленої максимальної швидкості у 350 км/год…

Звання бронзового призера серед найдорожчих суперкарів світу посідає Pagani Zonda Barchetta з вражаючим цінником у 17 мільйонів доларів. Ця модель, яку часто називають «зірковою збірною», з’явилася після того, як легендарну Zonda у 2013 році відправили на заслужений відпочинок, припинивши її виробництво. Проте попит на цей автомобіль зберігався тривалий час, а шанувальники марки продовжували мріяти про можливість придбати ще одну машину, готові викласти за неї будь-які кошти.

Результатом цих запитів стала Pagani Zonda Barchetta – одна з останніх Zonda, яка вийшла однією з найдорожчих моделей у світі. Цей унікальний автомобіль був спеціально побудований для засновника компанії, Гораціо Пагані. Ще два екземпляри були виставлені на продаж, проте кому вони дісталися, залишається таємницею.

Pagani Zonda Barchetta оснащена потужним 800-сильним двигуном об'ємом 7,3 літра, що дозволяє досягати шаленої максимальної швидкості у 350 км/год. Однак, одна з цих рідкісних машин вже встигла потрапити в ДТП. Чи вдалося відновити, здавалося б, не надто серйозні пошкодження, залишається невідомим, адже кузов авто виготовлений цілковито з карбону, що робить заміну окремого крила практично неможливою.

Більше цікавих новин зі світу авто, дивись на офіційний канал «ДжеДАІ» в YouTube та у відео:

Читай також:

08052026
У серпні світ знову пригадав події, які змінили уявлення про ядерну безпеку назавжди...
08052026
Якщо робочий тиждень витиснув із вас усі соки, а мозок вимагає якісного перезавантаження, ви прийшли за адресою. Забудьте про нудні звіти та викиньте з голови побутову рутину. 
Те, що театрали та кінорежисери роками називали «магією сцени» або внутрішнім перемикачем, насправді є чітким та дещо лякаючим фізіологічним процесом.
Перші години після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС чітко оголили головний принцип радянського керівництва — захищати честь мундира, навіть коли навколо плавиться пресований графіт і зашкалюють дозиметри. 
У 1960-х роках бразильський режисер Аугусто Буал вирішив повністю змінити правила театрального мистецтва і переніс сцену туди, де її ніхто не очікував побачити. Він створив так званий «невидимий театр».