Отець Андрій служить у Житомирській церкві. Молитви, проповіді, прихожани – все як у звичайного священника. Йому 38, сам він родом із Луганська. На Житомирщину перебрався ще до війни. Мешкає за 25 кілометрів від міста. Взимку до цієї маленької каплички Української православної церкви Київського патріархату дістається громадським транспортом. Влітку – на велосипеді чи скутері.
Та після служби святий отець знімає церковні шати та вдягає спортивний одяг. Йде на татамі і вчить боротися: айкідо, джіу-джитсу та змішані єдиноборства. У нього вже майже 200 вихованців у Житомирі, Бердичеві та навколишніх селах.
На своїх заняттях отець Андрій показує прийоми, які дозволяють захиститися від грабіжників та насильників. Традиційно застерігає своїх учнів використовувати знання тільки для самооборони. І додає: захищатися має вміти навіть святобожний вірянин. Філософії бойових мистецтв священник навчає і дітей, і дорослих. Навіть прикутих до інвалідного візка. Вчить не тільки бойової, але й духовної сили.
Його учні впевнено кажуть, що боротьба допомагає побороти депресію, лінь і апатію. А головне – міняє світогляд у кращий бік.
Більше цікавого дивіться у ДжеДАІ на 2+2.