До другої річниці початку повномасштабної війни на екрани вийде новий проєкт за участю відомого українського актора Євгенія Ламаха. 24 лютого о 19:30 телеканал 2+2 покаже чотирисерійний пригодницький серіал «Друзі». Це історія про трьох найкращих друзів, які вирішують привітати з днем народження товариша, що служить в ЗСУ. Але дорогою з Одеси до Миколаєва герої з’ясовують, що він проходить службу не глибоко в тилу, а на передовій.
Про знімання серіалу Євгеній Ламах розповів в інтерв’ю.
Серіал «Друзі». Про що він для вас?
Це історія про дорослішання і відповідальність, яка приходить до героїв протягом їхньої непростої подорожі. Історія про міцну дружбу. Велика цінність - мати поруч людей, які готові заради тебе на все, навіть на такі авантюри.
Ваші напарники з проєкту - відомі актори Ярослав Шахторін і Артур Шурипа. Ви працювали з ними раніше?
З Яриком ми познайомилися ще в університеті, після навчання працювали разом. З Артуром зустрілися вже на майданчику, але між нами одразу виник контакт. Ми втрьох дуже різні! Ярик і Артур – чудові партнери і нам, дійсно, було легко взаємодіяти в кадрі. Сподіваюся, що ця «хімія» буде відчутна на екрані.
Раніше ви розповіли, що на зйомках «Друзів» мали шалений графік з великою кількістю екшену. Чим запам’ятався цей період?
Це був дуже цікавий досвід! Зйомки роуд-муві відрізняються від виробництва інших жанрів. Дуже багато сюжетних поворотів, постійна динаміка – звісно, це відбивається на знімальному процесі. Завдяки режисеру Павлу Тупіку у нас була можливість багато імпровізувати. Люблю сцену, коли нашій трійці доводиться ночувати у човні з красномовною назвою «Хілтон». Вона була вже виписана, але наповнення народжувалося під час зйомок.
Відверто, морально було важко під час зйомок у Мощуні та Ірпені, коли проїжджали повз розбиті будинки, розстріляні забори, зруйновані хати. Це було нестерпно.
Подорож практично в епіцентр бойових дій стала для героїв поворотним моментом. Чи був у вас такий етап у житті?
Думаю, для багатьох таким моментом стало повномасштабне вторгнення. Багато чого раніше здавалося важливим, але після 24-го лютого втратило сенс. Особливо переоцінюєш своє життя, коли чуєш історії від військових, а я чую їх з перших вуст, бо майже рік в ЗСУ служить мій двоюрідний брат. Після цих розмов єдине запитання, яке виникає: чим допомогти хлопцям? Що я можу для них зробити?
Про життя під час війни, про батьків у Сумах, про волонтерство та про особисте життя читай у повному інтерв’ю актора Євгенія Ламаха у виданні УНІАН
Loading...
Читай також: