Стрічка, яка повернула на великий екран одну з найвідоміших кінолегенд і зробила це з таким розмахом, що її масштаб досі вражає навіть досвідчених глядачів.
Версія 2005 року — це спроба відтворити дух першого «Кінг Конга» 1933 року, використовуючи всі можливості сучасного кіно. Саме тому фільм вийшов емоційним, технологічно революційним і напрочуд детальним.
- Ми зібрали факти, які допоможуть побачити цю історію глибше.
На створення комп’ютерної версії Емпайр-Стейт-Білдінг команда витратила 18 місяців. Для порівняння: реальну будівлю у Нью-Йорку звели лише за 14. Цей парадокс добре ілюструє масштаб роботи, вкладеної у візуальні ефекти.
Одна з найнапруженіших сцен фільму — бій Кінг-Конга з Вір-Рексом — була знята за участі запрошеного режисера. Як особисту послугу для сера Пітера Джексона Браян Сінгер, який тоді працював над «Поверненням Супермена», провів два дні на майданчику, керуючи саме цим епізодом. У фінальних титрах йому подякували окремо.
Колірна палітра фільму теж була ретельно продумана. Помаранчевий тон свідомо прибрали з кадру та освітлення, оскільки він створював дивний оптичний ефект на пронизливо блакитних очах Наомі Воттс.
Рев Кінг-Конга звучить особливо моторошно не випадково. Це лев’ячий рик, відтворений задом наперед і сповільнений удвічі, що надало йому неприродної глибини.
Сцена падіння героїв у яму з гігантськими комахами — пряме посилання на епізод з оригінального фільму 1933 року. Тоді сцену з павуками вирізали після того, як глядачі масово залишали залу під час тестових показів. Оригінальні кадри не збереглися, тому у 2005 році Джексон разом із командою WETA відтворив її спеціально для DVD-видання, використавши покадрову анімацію, максимально наближену до технік 30-х років.
Енді Серкіс фактично зіграв Кінг-Конга двічі. Під час основних зйомок він працював разом із Наомі Воттс у спеціальному імпровізованому костюмі горили, щоб акторка могла взаємодіяти з «живим» партнером. Пізніше Серкіс повторив усю роль у костюмі захоплення руху для фінальної комп’ютерної анімації.
Образ Карла Денхема у виконанні Джека Блека теж має свою закулісну історію. Актор носив перуку, адже Пітер Джексон був незадоволений його зачіскою на початку зйомок.
Сам режисер отримав за постановку фільму 20 мільйонів доларів — на той момент це була найвища зарплата в історії кіно, виплачена режисеру ще до старту зйомок. Згодом таку ж суму отримає Крістофер Нолан за «Дюнкерк».
«Кінг Конг» довгий час утримував звання найдорожчого фільму, створеного у США, доки його не випередив «Повернення Супермена». Водночас стрічка встановила рекорд за кількістю кадрів з візуальними ефектами — близько 2400, перевершивши навіть «Зоряні війни» та трилогію «Володар перснів».
Цікаво, що новий Конг за задумом авторів має зріст близько 25 футів на задніх лапах — удвічі менше, ніж у версії 1933 року. Проте через змінені пропорції людей і об’єктів на екрані він виглядає майже таким самим гігантським.
«Кінг Конг» Пітера Джексона — це фільм, у якому технології працюють на емоцію, а класична історія отримує нове життя без втрати свого міфічного масштабу. Саме тому стрічку цікаво переглядати знову й знову, щоразу помічаючи нові деталі.
Не пропусти показ художнього фільму «Кінг Конг» у п’ятницю, 26 грудня, о 18:20.
Читай також:
- Постріли на Інститутській: як слідчі ДБР сантиметр за сантиметром відслідковували перші вбивства Майдану?
- Провела в космосі майже вісім місяців: історія рекордсменки Суніти Вільямс, яка застрягла поза Землею
- Один із перших календарів людства, що досі працює: як тисячолітня піраміда майя «оживає» двічі на рік?