Полювання на ворога з неба: бійці 58 ОМПБр пояснили, чому SHARK став незамінним на фронті

Співпраця телеканалу 2+2 з 58 ОМПБр імені гетьмана Івана Виговського

Постійне полювання на ворожі цілі, польоти в тил противника, протидія ворожому РЕБу, багатогодинні вильоти та відповідальність за точність кожного рішення – усе це частина щоденної роботи екіпажів розвідувального БпАК «SHARK».

У новому сюжеті оператор БпЛА на псевдо «Пчола» та зовнішній пілот БпЛА на псевдо «Кок», військовослужбовці батальйону безпілотних систем 58 ОМПБр, розповіли про особливості своєї роботи, використання комплексу та виклики під час виконання бойових завдань.

За словами захисників, командна робота – основа успішної розвідки.

«Класний борт, запускається з руки. Для розвідки – супер. Літаємо в основному на висоті від 1,5 до 2 тисяч метрів, політ триває до трьох годин. Я як оператор сиджу постійно за комп'ютером, ведеться онлайн-трансляція, і всі на моніторах бачать, що відбувається. А технік, він же зовнішній пілот, запускає та садить борт, допомагає коригувати цілі по координатах», - розповів про розподіл обов'язків та переваги «Шарка» оператор БпЛА з позивним «Пчола». 

Своєю чергою, зовнішній пілот з позивним «Кок» поділився специфікою роботи безпосередньо в полі, де найбільшим викликом залишається посадка дрона:

«Моя задача – зібрати борт, пройти спільну передпольотку з оператором і запустити його. А коли борт вертається – скоригувати на посадку. Кожна посадка – це складність. Дуже важливо злітати й сідати проти вітру. Але напрямок вітру часто змінюється... Через те, що ми на бойових, виходити далеко в поле забирати борт – ризиковано. Тому кожна посадка має свою специфіку... Взагалі, немає поганих безпілотних комплексів. Кожен працює індивідуально, як і людина. До кожного треба звикати».

Сучасна аеророзвідка допомагає ефективно знищувати ворога та зберігати життя українських піхотинців.

Долучайся до 58 ОМПБр ім. гетьмана Івана Виговського та полюй на ворога в складі батальйону безпілотних систем! Телефонуй або пиши рекрутерам за номером: +380 63 266 2752

Читайте також:
Осінь 1938 року назавжди увійшла в підручники з медіаграмотності як класичний приклад того, як безмежна довіра до засобів масової інформації може спровокувати катастрофічні наслідки. 
1992 року мільйони британців зібралися перед екранами телевізорів, навіть не підозрюючи, що стануть учасниками одного з наймасштабніших психологічних експериментів в історії телебачення. 
Чому людство, маючи інструменти для перевірки будь-яких фактів за лічені секунди, продовжує вірити у вигадки? Відповідь ховається у глибоких механізмах роботи нашої психіки.
Сьогодні технологія діпфейку (deepfake), заснована на алгоритмах машинного навчання, дозволяє будь-кому згенерувати фальшиве відео просто на домашньому комп'ютері. 
16092026
Стародавні споруди, які пережили тисячі років дощів, спеки, вологості та морської води, давно не дають спокою науковцям…