Вони сплять серед мішків, ховаються від негоди під поліетиленом. Війна за свій кошт! Захисникам Вітчизни держава виділила лише зброю і патрони, все інше вони купляють самі або за рахунок спонсорів.
Більшість грошей, зібраних за номером 565 досі лежать на рахунку: чиновники ніяк не впораються з тендерами. Із державних 4-х мільярдів, виділених на потреби армії, освоєно лише 500 мільйонів. Поки держава все намагається перетворити народні кошти на амуніцію для захисників країни, волонтери вдягають і годують наших бійців. На сьогодні саме волонтери роблять те, що мало б робити тилове забезпечення Міноборони.
Сотні добровольців зі всієї країни по крихтах збирають мільйонні пожертви і на свій страх і ризик везуть через небезпечні східні області все, що збереже життя нашим військовим. Нині лише по Києву налічується до 30 добровольчих груп із забезпечення вояків. Ми поспілкувалися з однією із волонтерів.
Багатодітна матір, учитель за фахом Юлія Вотчер відчула, що не може більше сидіти на дивані і чекати поки державна бюрократія розхитається. Тепер вона виїжджає на передову, щоб привезти найнеобхідніше для нацгвардійців. Під обстрілами вона пробирається до місць дислокації наших солдатів, що передати їм народну допомогу і зробити їх життя бодай трохи комфортнішим.
Нехай всіх наших бійців береже Бог!
Слава Україні! Героям слава!