За два тижні після поранення Назар Барилко вже всміхається. Ще донедавна, стікаючи кров'ю, думав, що не виживе.
Львів'янин Назар потрапив в АТО у третю хвилю мобілізації. Забирали навіть тих, хто не служив в армії - розповідає хлопець. Новоспечений зенітник Барилко разом зі своїми побратимами з 24-ої бригади перебував на підкріпленні і біля містечка Щастя.
Гради до них долітали рідко, а ось диверсанти були частими гостями - розповідає військовий. Одну з таких зустрічей Назар запам'ятає надовго - вона назавжди змінила його життя.
"Я вийшов просто на територію. Почув постріли і відчув біль різкий", - згадує хлопець той день.
Три кулі влучили хлопцю в стегно, зачепили артерію. Він втратив багато крові.
Назару надали першу допомогу і доправили до Харкова. Звідти гелікоптером до Києва. Два дні в київському військовому шпиталі лікарі боролися за його ногу, але ії довелося ампутувати.
Зараз хлопця мучать сильні фантомні болі. Втім, про те, що сталося, не шкодує, каже Назар. Тільки переживає за батьків. Вони весь час поруч із сином. Вірять, у нього все буде добре.
Далі на Назара чекає тривала реабілітація і дороге протезування. До війни Барилко працював менеджером у сфері торгівлі, тепер хоче спробувати себе в чомусь новому. А ще мріє про сім'ю і дітей. Для цього спочатку потрібно встати на ноги. Але грошей на дорогий протез у родини Назара немає. Єдина надія на небайдужих людей.