Начальник відправлявся в зону АТО і попросив підставити плече - Андрій, і ще 3 його товариша по службі не відмовили. Спершу, як зізнається Андрій, він не думав, що затримається в АТО надовго, та й саму службу уявляв собі інакше.
"Думав, мало що зміниться, будемо, як і на роботі виявляти нечистих на руку міліціонерів та інше...", - ділиться спогадами Андрій. Але, довелося брати в руки автомат, шукати снайперів, виявляти коректувальників. А через деякий час з двостороннім запаленням легенів лягає в госпіталь, в який Андрія відвіз його ж начальник. А через 4 дні "Кліщ" втік з госпіталю, щоб відшукати свого загиблого, вже не просто колегу, а бойового товариша. І зробив неможливе - знайшов, щоб віддати тіло рідним.
Розповідати про полеглих товаришів цьому, у всіх відносинах бувалому чоловікові, явно не просто, але коли він починає говорити про сім'ю, сльози навертаються на очах.
"Після Дебальцевого збираюся одягнути військові погони. Дуже болісно це сприймає сім'я, дуже болісно. Виходить, що жертвуєш тільки сім'єю. Це дуже важко. Діти ростуть без батька. Вже лякали і розлученнями і тим, і тим... Але я не хочу, щоб на мою землю прийшла ця розруха, ненависть, біль... Цей страх дітей, страх літніх людей... Я зроблю все, щоб мої діти цього не побачили ніколи".
Детальніше про історію людей, які сьогодні захищають наш спокій, дивіться в найближчих випусках "Хоробрих сердець". Щосереди о 21:30 на "2+2".