Мамонти Івано-Франківська: як бідні селяни ледь не пустили доісторичний скарб на взуття?

Загублений світ

На початку 20 століття уявлення європейської науки про мамонтів та льодовикову добу було кардинально змінено завдяки випадку в маленькому прикарпатському селі Старуня, що на Франківщині. 

Восени 1907 року місцеві селяни, які працювали в озокеритній копальні, на глибині 12 метрів натрапили на велетенську тушу. Спочатку бідні робітники подумали, що в шахту просто впав і загинув свійський віл. Через брак знань та складні життєві умови люди вирішили використати знахідку з практичною метою.

Оскільки шкіра доісторичної тварини ідеально збереглася завдяки консервації в нафтопродуктах та озокериті, її почали шматувати, щоб пошити міцне взуття.

М’ясо велетня намагалися згодувати собакам, проте тварини відмовилися його їсти. На щастя, масштабне нищення унікального об’єкта встиг зупинити машиніст копальні, який зрозумів історичну цінність знахідки й негайно доповів керівництву. Вже за кілька днів жандарми взяли рештки під сувору охорону. 

Подальше дослідження найкращих науковців Галичини підтвердило, що в руках палеонтологів опинився безцінний та ідеально муміфікований екземпляр мамонта, який пролежав у землі десятки тисяч років.

«Шкіра була дуже добре збережена і люди вирішили, що не пропадати ж добро. Тому почали цю шкіру брати собі», - розповів вчитель історії старунського навчально-виховного комплексу Віталій Геник.

Праді одного із мешканців села Віталія Геника спромігся розжитися цінним матеріалом і пошив зі шкіри мамонта взуття, копія якого досі зберігається у місцевому музеї. 

Але мамонт виявився далеко не єдиним і не найголовнішим секретом старунських копалень. Яку ще абсолютно унікальну тварину, єдину на весь світ за рівнем збереження, підняли на поверхню з нафтових пластів Прикарпаття? Більше про це дивіться у новому випуску проєкту «Загублений світ». 

Loading...

Не пропусти! Щонеділі нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру об 11:50 на телеканалі 2+2! 

Читай також: 

25062026
Паризьке поліцейське управління кінця 19 століття нагадувало конвеєр із хаосу та безсилля. 
На початку 20 століття уявлення європейської науки про мамонтів та льодовикову добу було кардинально змінено завдяки випадку в маленькому прикарпатському селі Старуня, що на Франківщині. 
Давні греки колись називали Азовське море Меотидою, що означало «годувальниця», а римляни через його невелику глибину зневажливо іменували Меотійським болотом.
Легенди про Всесвітній потоп присутні у культурах багатьох народів світу, проте тривалий час історики вважали їх виключно релігійними чи поетичними метафорами. 
25062026
Іноді найгучніші археологічні відкриття з’являються не серед руїн храмів чи стародавніх міст, а просто під звичайними полями...