Вони є найстарішими з відомих біблійних манускриптів і проливають світло на релігійні та культурні практики давніх часів. Більшість цих безцінних артефактів зберігається в Музеї Ізраїлю в Єрусалимі. Однак історія деяких фрагментів виявилася куди менш прямолінійною, адже вони, попри гучні заяви та інвестиції, виявилися… підробками. Як же ці фальшиві сувої опинилися в одному з найсучасніших і найдорожчих музеїв світу – «Музеї Біблії» у Вашингтоні?
Історія цих сумнівних сувоїв починається в 1950-х роках, коли торговець антикваріатом Халіл Іскандер Шахін, відомий як Кандо, викупив частину рукописів у бедуїнів. Далі, як це часто буває з цінними артефактами, фрагменти розійшлися світом, потрапляючи до приватних колекцій.
Аж 16 таких фрагментів згодом придбав американський мільярдер Девід Грін, відомий філантроп. Він купив їх у чотирьох різних власників, причому сім з них – у Вільяма Кандо, сина того самого торговця антикваріатом. Як пояснив кандидат історичних наук Віталій Черноіваненко, про ці сувої стало відомо лише після 2002 року, нібито вони тривалий час зберігалися у швейцарському банку. З 2009 року ці рукописи почав скуповувати саме Девід Грін.
Девід Грін з родиною
Саме ці «новітні» фрагменти мали стати перлиною колекції «Музею Біблії». Відповідальним за їхню автентифікацію був відомий історик Скотт Керрол, якого за його роботу з давніми рукописами називали «Індіаною Джонсом біблійної археології». Його багаторічний досвід та співпраця з Ватиканом додавали ваги його висновкам.
Навіть за рік до офіційного відкриття «Музею Біблії», поважні науковці опублікували книгу, в якій дослідили 13 з цих фрагментів. Тоді, за словами Віталія Черноіваненка, «у них не закралося як таких сумнівів щодо того, що ці рукописи можуть бути несправжні». Первинний радіовуглецевий аналіз також підтвердив, що рукописам справді близько 2000 років, що, здавалося б, було переконливим доказом їхньої автентичності.
Однак, як це часто буває, диявол криється в деталях. Канадський науковець Кіп Девіс, уважно вивчивши сувої, помітив критичні невідповідності. На одному з фрагментів літери були вписані в уже обірваний шматок пергаменту, що є грубим порушенням технології написання давніх текстів. Текст ніколи б не писали на фрагменті, якщо б він не був частиною цілого листа.
Ще більші підозри викликала грецька буква Альфа. Цей символ використовувався в єврейських Бібліях 1930-х років для виносок, але абсолютно не міг зустрічатися на стародавніх кумранських літописах. Ці дрібні, але значущі деталі перевернули уявлення про справжність артефактів.
«Довкола цих рукописів спалахнув величезний скандал. Виникла підозра, що ці рукописи є неавтентичними, не справжніми. Простіше кажучи, вони є підробкою», – підсумував Віталій Черноіваненко.
Щоб перевірити автентичність своїх артефактів, керівництво «Музею Біблії» звернулося до науковців, які за допомогою штучного інтелекту провели дослідження. Що воно виявило – дивись у проєкті «Загублений світ» просто зараз:
Loading...
Не пропусти! Щопонеділка нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 17:15 на телеканалі 2+2!
Читай також: